14.2. Загальна характеристика державного регулювання АПК

Функції державного регулювання АПК на макрорівні виконують Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України через департамент розвитку АПК, який об´єднує відділи економіки розвитку сільського господарства, економіки виробництва продовольчих товарів, відділ аграрної реформи; Міністерство аграрної політики; Державний комітет по земельних ресурсах; Державний комітет водного господарства, Державний комітет лісового господарства.

Держава в особі відповідних органів управління виконує такі функції з регулювання розвитку АПК:

— визначає пріоритетні напрями розвитку АПК та пріоритетні напрями спрямування інвестицій на його розвиток;

— регулює земельні відносини;

— здійснює заходи щодо стабілізації продовольчого постачання;

— здійснює підтримку пріоритетних галузей і сфер АПК через пряме бюджетне фінансування, механізм дотацій, цільове субсидіювання;

— сприяє здійсненню процесів роздержавлення, приватизації та розвитку нових форм господарювання;

— встановлює механізм формування державних замовлень та контрактів на постачання державних ресурсів сільськогосподарської продукції та сировини;

— регулює ціни на деякі види продовольства;

— визначає рівень орієнтовних закупівельних цін і механізми їх індексації відповідно до інфляційних процесів;

— здійснює індикативне планування розвитку АПК.

Цінове регулювання в сфері АПК здійснює департамент цінової політики Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, в складі якого функціонує відділ цін на продовольчі товари та продукцію сільського господарства.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання, збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій на землю.

Згідно з прийнятим законодавством в Україні існують такі форми власності на землю: державна, колективна, приватна. Всі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають її увласність, надають у користування або вилучають.

Суб´єктами права державної власності на землю виступають Верховна Рада України (на землі загальнодержавної власності України); Верховна Рада Автономної Республіки Крим (на землю в межах території республіки); обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів (на землі в межах їхніх територій).

Суб´єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства.

Громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, садівництва, дачного і гаражного будівництва.

Важливим засобом регулювання аграрного сектора є його державна підтримка.