Основи наукових досліджень: Навчальний посібник

3.2. Класифікація об´єктів наукового дослідження

Наукові дослідження є формою розвитку науки. Кожне наукове дослідження має свій об´єкт та предмет. Слід розрізняти поняття "об´єкт" і "предмет" пізнання. Об´єктом наукового дослідження вважають те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника; це може бути матеріальна або ідеальна система. Предметом пізнання є досліджувані з певною метою структура системи, закономірності взаємодії елементів всередині системи та поза нею, закономірності розвитку, властивості системи та ін.

Під класифікацією об´єктів дослідження розуміють їх поділ на групи за певними ознаками з метою вивчення та наукового узагальнення.

Найбільш поширеними є методи класифікації об´єктів дослідження за наявністю та відсутністю ознак, а також за видозміною ознак. Поділ об´єктів за наявністю і відсутністю ознак дозволяє виділити два їх класи, з яких один має певну властивість, а другий - не має. При цьому поділ може бути деталізований в межах кожного класу. Класифікація об´єктів за видозміною ознак передбачає виділення сукупностей об´єктів, в кожній з яких загальна для всіх ознака виявляється особливим чином.

Досліджувати можна як теоретичні об´єкти (дія закону попиту та пропозиції), так і емпіричні (прибуток підприємства, якість торговельного обслуговування).

Емпіричні об´єкти поділяють на натуральні (фізичні), які існують в природі незалежно від волі людей, та штучні (технічні), які створюються в результаті людської діяльності.

В залежності від ступеня складності розрізняють прості та складні об´єкти дослідження. Прості об´єкти звичайно складаються з кількох елементів, а складні - мають невизначену структуру і вимагають виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів впливу. При цьому розрізняють матеріальні, енергетичні та інформаційні фактори впливу.

Вивчення факторів, що обумовлюють розвиток об´єкта дослідження, дозволяє охарактеризувати його оточуюче середовище. Середовище -все те, що оточує об´єкт дослідження та впливає на його елементи. Результати наукового дослідження в значній мірі обумовлюються повнотою і глибиною вивчення впливу середовища на об´єкт дослідження.

Об´єкти, що вивчаються в науковій роботі, розглядаються в процесі їх діалектичного розвитку, у взаємозв´язку та взаємообумовленості, оскільки як явища природи, так і технічні системи, не існують відособлено.

Характерною рисою сучасної науки є системний підхід до вивчення об´єктів дослідження. Це означає, що останні розглядаються не ізольовано, а як складне ціле, виявляються не лише структура та властивості об´єкта, але й зв´язки його частин, підсистем, їх функції, встановлюється його взаємозв´язок з навколишнім середовищем, тобто об´єкт дослідження вивчається як частина більш загальної системи.