3.5.2. Політичний і соціально-економічний розвиток СРСР у другій половині 50-х — першій половині 60-х pp.

5 березня 1953 р. після 30-річного перебування при владі помер Сталін, розпочалася боротьба за владу, яка закінчилася перемогою М. С Хрущова.

У середині липня 1953 р. на одному із засідань у Кремлі за ініціативою Хрущова був заарештований Л. Берія. У Москву були введені Кантемирівська і Таманська танкові дивізії для захисту від можливої спроби державного заколоту прихильниками Берії.

Липневий пленум 1953 p., де була засуджена антипартійна і антидержавна діяльність Л. Берії, одночасно поклав початок процесу реабілітації репресованих у роки сталінського режиму.

У 1954 р. Верховний Суд СРСР реабілітував тих, хто проходив по «ленінградській справі». У той же час відбулися процеси над організаторами сфабрикованих у сталінські часи численних справ і репресій.

1953-54 pp. були періодом пошуків нових орієнтирів в економіці. У вересні 1953 р. на Пленумі ЦК КПРС Хрущов вирішив провести низку важливих заходів у сільському господарстві (підвищення закупівельних цін на сільгосппродукцію, введення авансування праці колгоспників). Уперше було висловлено гострі критичні зауваження щодо становища сільського господарства в СРСР.

Для найшвидшого вирішення зернової проблеми вже в 1953 р. було ухвалено активізувати освоєння цілинних земель. Пропагандистська кампанія, організована навколо цього завдання, викликала хвилю ентузіазму серед молоді. Ті, хто виїхав на освоєння цілинних земель, потрапили в надзвичайно скрутні умови через відсутність відповідного забезпечення цих заходів. Однак цілинні землі стали швидко освоюватись.Уже в 1954 р. цілина дала більше 40% валового збору зерна

Разом з тим екстенсивний шлях вирішення зернової проблеми не міг забезпечити стійкого ефекту. Низька врожайність цілинних земель, відсутність у цих районах належної матеріально-технічної бази для розвитку сільського господарства значно ускладнили подальше освоєння цілини.

Значною подією суспільно-політичного життя країни став XX з´їзд КПРС, який відбувся у лютому 1956 р. Він ухвалив важливі рішення, спрямовані на докорінні зміни у промисловості і сільському господарстві, науці і культурі, міждержавних стосунках. На з´їзді було викрито культ особи Сталіна. Ліквідовувалися концтабори, з яких звільнялися сотні тисяч жертв сталінського терору. У 1957 р. була усунута опозиція курсу нового керівництва. Ключових позицій у партії та державі були позбавлені В.М. Молотов, Л.М. Каганович, ГМ. Малєнков. Поступово почав творитися культ М.С. Хрущова.

У 1961 р. на XXII з´їзді була прийнята нова програма КПРС, яка містила низку непродуманих положень і передбачень.У1962 р. було поділено партійно-державні і громадські органи управління на міські і сільські. Така реорганізація себе не виправдала і вже наприкінці 1964 року була ліквідована. Зміни в суспільно-політичному житті не підкріплювалися глибинними демократичними перетвореннями і зазнавали краху. Збереження авторитарної форми правління при одночасному прагненні до реформ викликало невдоволення партійної бюрократії, якій реформи потрібні були лише для зміцнення своїх позицій. Поступово посилювалося невдоволення політикою реформ М.С. Хрущова, і у жовтні 1964 р. він був зміщений з посади першого секретаря ЦК КПРС та Голови Ради Міністрів СРСР

Але за «хрущовське десятиліття» країна зробила помітний крок уперед. Особливо великі зрушення відбулися у житловому будівництві.У 1956-1963 pp. у Радянському Союзі було побудовано житла більше, ніж за попередні 40 років. У 1957 р. почалося створення нових територіальних органів управління економікою — раднар-госпів та ліквідація старих — галузевих. Проте скоро стало ясно, що реформа звелася до простої бюрократичної реорганізації — сама адміністративно-командна система практично не постраждала.

У сільському господарстві Хрущов ліквідував МТС та передав техніку в руки колгоспів. Це розширило сферу дії господарських відносин, надало колгоспам більшої самостійності. Старі МТС стали станціями обслуговування, ремонту і постачання запасних частин. Але реформи Хрущова були непослідовними. Закупівля техніки колгоспами в обов´язковому плані, до того ж терміново, призвела до зубожіння колгоспів. Прискорене освоєння цілинних земель невдовзі призвело до виснаження ще недавно родючих ґрунтів. На початку 60-х pp. СРСР вперше масово почав купувати зерно за кордоном. Такими були неоднозначні підсумки «хрущов-ського десятиліття».