Автор: Сич О.І. | Рік видання: 2007 | Видавець: Чернівці: ЧНУ "Рута" | Кількість сторінок: 158
Антоніна Лукенчук, Ігор Піддубний
В історії України є достатньо імен видатних особистостей, які стали надбанням інших націй, зокрема російської. Це можна сказати і про відомого у XX ст. борця Івана Піддубного. Нині не кожний, можливо, знає про долю цього знаменитого силача, що для багатьох поколінь спортсменів був і залишається символом сили і волі до перемоги. Проте не забувають про борця на його малій батьківщині, де регулярно проводиться свято богатирської сили. Розкрити біографію І. Піддубного та історію його рідного села і мала на меті праця черкаського краєзнавця Марії Приліпко.
Робота розпочинається розділом «Богатир землі нашої», в якому авторка подає біографію Івана Піддубного, його сходження на спортивну арену у кінці XIX - на початку XX ст. Дослідниця яскраво характеризує стиль боротьби І. Піддубного, який можна охарактеризувати як активний. Розкриваються у розділі й інші сторінки біографії артиста, що 40 років провів на спортивній арені.
Наступний розділ книги «Корені великого роду» дозволяє знайти витоки роду Піддубних, які чітко простежуються з другої половини XVIII ст., та все ж автор припускає, що предки І. Піддубного, будучи виборними козаками, служили у війську у більш ранній період. Власне родоначальником родини, з якої походив І. Піддубний, був козак с. Красіонівки (нині с. Красенівка, Чорнобаївського p-ну, Черкаської обл.) Федір Піддубний. Далі в розділі подано матеріали про шлюбні зв’язки представників цього роду, нащадків Ф. Піддубного, в тому числі й про батька І. Піддубного Максима Івановича. Супроводжують текст цього розділу таблиці демографічних даних по селах Красенівка та Богодухівка, складені авторкою за даними Державного архіву Черкаської області.
Далі подається розділ «Мала батьківщина Піддубного», в якому йдеться про історію села Красенівки, заснованої значковим товаришем Григорієм Красіоном. Авторка описує склад населення у різні періоди історії села, починаючи з другої половини XVIII ст., дає імена найвідоміших осіб, пов’язаних з минулим села. Ілюстрована ця частина роботи копіями малюнків, ряду документів та фотографіями. Загалом автору вдалося в розділі не лише відтворити історичне минуле с. Красенівки, але й показати в цій історії рід Піддубних. Вже наприкінці XX ст. селяни Красенівки прийняли рішення про перетворення колгоспу ім. Ф. Дзержинського у СТОВ ім. І. Піддубного.
Слідом за цим розділом ідуть вкладки з фотографіями, на яких зображені представники роду Піддубних, учасники Великої вітчизняної війни та подано списком імена загиблих в роки війни, чиї фотографії не збереглися; фотовкладка Піддубних, що отримали нагороди за власну працю; фотовкладка нащадків роду Піддубних з фотографій 50-х - 90-х років XX ст.
Розділ «Пам’ять про богатиря безсмертна» є своєрідною розповіддю-репортажем про змагання борців, що проводилися на батьківщині І. Піддубного. Ілюстрований він низкою фотографій. У цей розділ вписано і невеличкий параграф «Вас запрошує музей імені Івана Максимовича Піддубного», з якої можна дізнатися про окремі експонати цього музею, його зв’язки з музеєм у Єйську. Саме тут авторка висловлюється про те, чи варто ділити ім’я Піддубного, і зауважує: «Нам немає чого ділити. Українська земля спородила богатиря, російська - прийняла його як рідного сина».
Продовжують книгу фотоматеріали про відзначення свята богатирської сили, фотокопії відгуків про музей, список міст, в яких виступав І. Піддубний, таблиця «Генеалогічне дерево роду Піддубних» та післямова автора.
Загалом авторкою пророблена надзвичайно велика робота і опублікована нею праця є тим дослідженням, яке слід віднести до генеалогічних розвідок про окремі роди незнатного походження. В цілому не викликає заперечення структура праці, хоча, на нашу думку, краще було б починати книгу не з біографії І. Піддубного, а саме з історії його малої батьківщини.
Крім того, слід зауважити, що з біографії борця, поданої в книзі, випали роки Другої світової війни, власне Великої Вітчизняної війни. Всім відомо, що орденоносець, заслужений артист РРФСР І. Піддубний залишався під час війни в окупованому ворогом Єйську і був змушений боротися за своє виживання. Про це свого часу повідомив у невеликій замітці Д. Кулиняк1. Він зокрема писав, що І. Піддубний був представником міщан Єйська (можливо автор і помиляється через брак у нього достовірних даних) та захищав їх перед румунськими окупаційними військами. Д. Кулиняк зауважує, що в одній з розмов з комендантом І. Піддубний згадав про своє знайомство зі старим королем, імовірно мова йшла про Фердінанда І, з яким він міг познайомитися у Бухаресті в 1908 р. (Фердінанд був у той час принцем- спадкоємцем). До речі, досить багато інформації про турне по США містилося в тогочасних газетах, що подавали репортажі. Американські газети відгукнулися на смерть «Івана Грозного» у серпні 1949 р.2.
Загалом робота надзвичайно цікава, і доповнення її новими подробицями з життя Івана Піддубного та його близьких родичів лише збагатить це дослідження з генеалогії козацького роду.
А. Лукенчук, І. Піддубний
Примітки:
1 Kulyniak D. Ivan Piddubny: the Ukrainian Hercules, a powerful athlete and staunch patriot // TheUkrainian Weekly. - 2000. - Vo I. LXVIII. - No 21. - May 21.
2 Poddubny, noted as wrestler, 78 //New York Times. - 1949. - Aug. 11.