Автор: Михайлюк В.П. | Рік видання: 2008 | Видавець: Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля | Кількість сторінок: 208
Вергунов В.А.
У повідомленні розглядається внесок відомого українського вченого, фізика та педагога, професора М.М. Новикова (1933-2007) у вивченні історії становлення та розвитку київської школи металофізики, а також удосконалення сільськогосподарського наукового реферування.
Чим далі Україна просувається в роках своєї державності, тим стає зрозумілішим, що найбільші здобутки її нації, які визнані цивілізованим світом, є перемоги на ниві складових культури - науки та освіти. Відомо, що кожна галузь знань має свою філософію, методологію, історію й політику. Лише ті, хто опанував усі ці складові, може досягти олімпу в своїй науковій діяльності. Великий прошарок визнаних так і залишається довіку у двох перших категоріях. Зовсім невелика чисельність репрезентується як історики свого напряму науки. Для підтвердження хочу навести результати обчислень, які зробив відомий український історик природознавства професор О.Я. Пилипчук. З 1954 року в Україні зі спеціальності «Історія науки та техніки» захищено тільки 100 докторських і кандидатських дисертацій. Багато це чи мало?! Все ж, недостатньо! Бо, наприклад, у Німеччині щороку захищається до 1000 дисертацій з різних напрямів історії науки, освіти та техніки. Ми поки що намагаємося все зробити якісно. Безперечним прикладом у цьому є монографія, що не має аналогів в Україні і на пострадянському просторі - «История физики», яку підготував професор Ю.О. Храмов [1]. Ця праця є еталоном наслідування для всіх дослідників різних напрямів науки, які належать до природознавства, що має особливу актуальність в межах ювілейних подій до 90- річчя створення НАНУ або становлення академічної наукової думки взагалі в Україні. У цьому зв’язку доречним буде вислів академіка Дмитра Лихачова, що тільки та країна має майбутнє, яка свою історію й особливо перемоги використовує для свого подальшого розвитку. А для України таке бачення взагалі чітко відповідає висловлювання Джузеппе Гарібальді: «Коли ми створили Італію, ми створили державу. А тепер потрібно створювати націю». Тому на сімнадцятому році державності наша країна повинна мати свою історію та всіх її складових. Щодо того, якою вона має бути, мабуть, найкраще сказав Джон Локк: «Кращий спосіб прийти до істини - вивчати речі, якими вони є в дійсності, а не вирішувати, що вони такі, як ми їх уявляємо собі, або, як нас навчили уявляти їх інші». Доречно згадати й В. Липинського, який наголошував, що «ніхто з нас не зробить націю, якщо ми самі не захочемо нею стати».
Враховуючи сказане, Державна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН (ДНСГБ УААН) вже вісім років поспіль успішно репрезентує власні галузеві історичні розвідки на ниві природознавства в її агробіологічній частині. В основу всіх досліджень покладено метод, що дедалі більше набирає сили в часи незалежності, - біографістика через події. Таким чином, фактично змінюючи ситуацію щодо місця особистості в історії. Донедавна, цей підхід зовсім не сприймався за радянської доби, у форматі рішень партії та уряду. Як наслідок, із багатьох позицій Україні від цієї епохи дісталася і власна історія.
Для неупередженого й об’єктивного вивчення історії галузевої наукової думки при бібліотеці створено Центр історії аграрної науки, відкрито аспірантуру, докторантуру та Спецраду по захисту дисертацій. Становлення і розгортання діяльності Центру багато в чому відбувалося, завдячуючи професору М.М. Новикову. Залучення до цього напряму науки, на мій погляд, було не випадковістю. Звільнившись, не за своєю волею, від обов’язків члена Спецради при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Інституті металофізики він якби знаходився на певному роздоріжжі подальшої творчої роботи. Все збіглося з 70-річчям від дня народження. Мою пропозицію підготувати бібліографічний покажчик наукових праць, що у цивілізованому суспільстві є визнаним підходом щодо оцінки або підсумку творчого доробку, він сприйняв без ентузіазму. Відповів, що ще не час! Але потім погодився і включився в роботу разом із сектором наукової біографістики нашої бібліотеки. Як результат, у 2003 році під егідою Асоціації бібліотек України вийшов перший покажчик про відомого вченого та педагога [2]. У процесі підготовки першого видання за моїм наполяганням, щоб Микола Миколайович почав готувати невеличкий історичний нарис про еволюцію наукової думки в тому напрямі, якому він віддав майже півстоліття свого життя. Він, як завжди, відповідально взявся до справи і, таким чином, вперше репрезентувався себе як історик природознавства. Без змін і під тією самою назвою - «Шляхи розвитку наукових досліджень структурної досконалості кристалічних речовин у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка» історичний нарис у другому доповненому виданні репрезентується на сьогоднішньому зібранні. На його основі Микола Миколайович готував спеціальну монографію до 75-річчя Київської школи металофізики. Планувалося, що в неї увійдуть й інші історичні праці вченого. Поява у № 1 за 2007 рік електронного журналу «Історія науки і біографістика» його статті «Щодо періодизації рентгенофрактометричних досліджень в Україні», в якій він першим у вітчизняній історіографії дав еволюційну етапність розвитку галузевих досліджень [3], свідчить, що видання було практично підготовлено. Я ознайомився з розділами, присвяченими професорам Герцрікену та Харькову. На жаль, знайти рукопис не вдалося, як і інші архівні матеріали, пов’язані з ним. Сподіваюся, що врешті-решт вдасться все знайти і будемо зобов’язані видати цю монографію. Хоча, за бажанням кафедри фізики металів та фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка навіть доступні історичні розвідки Миколи Миколайовича можуть стати джерелознавчою базою спеціальної монографічної роботи, присвяченої, якщо застосовувати методологічний підхід професора Ю.О. Храмова, вже науковій школі професора С.Д. Герцрікена, а не лише наукового центру або наукового напряму. Адже член-кореспондент НАНУ В.А. Макара є третім представником після свого наукового керівника професора М.М. Новикова, що репрезентує на одній кафедрі один напрям, який визнаний світовою спільнотою відповідних фахівців. Як усе відбувалося на кафедрі ще з часів її засновника -
С.Д. Герцрікена, залишив запис сам Микола Миколайович: «Можу запевнити, все, що робив я та інші члени кафедри, робилося не за чиїмось наказом, а тому, що так підказувала наукова інтуїція. Це відбувалося завдяки тій сприятливій атмосфері, яка панувала в університеті. Будь-яке планування наукової роботи було чисто формальним, і співробітники при бажанні могли вільно переходити з однієї наукової групи в іншу. Крім того, ніхто не примушував звітувати про кожну хвилину, затрачену на наукову роботу, хоч лабораторії не пустували не лише вдень і ввечері, а навіть інколи вночі. Ці чисто університетські традиції подекуди зберігаються і понині. Вони є суттєвим чинником, які сприяють науковим здобуткам кожного з співробітників, впливають на вагомість отриманих ними експериментальних результатів» [2, с. 20].
Микола Миколайович виклав і власне бачення проблем, які, на його погляд, заважали на вищому рівні репрезентувати свої відкриття на ниві структурної дислокації, якій він віддав 50 років свого творчого життя: «Це - відносна бідність наукових зв’язків. Учений мусить бути в курсі того, що відбувається в світі знань. Він повинен постійно спілкуватися з товаришами за професією, обговорювати з ними наболілі проблеми. На жаль, ще в учнівські та студентські роки моє покоління в силу ряду обставин було позбавлено ґрунтовної мовної підготовки. Іноземна мова була другорядним предметом. Надолужувати пропущене довелося вже у зрілому віці, в основному через необхідність знайомитися з публікаціями у фахових виданнях. Слабке володіння іноземними мовами, бідність фінансового забезпечення участі у різноманітних симпозіумах і конференціях, інколи не виправдане засекречування результатів дослідження - все це завдало і завдає серйозної шкоди науковій роботі. За останні роки в цих питаннях намітились деякі позитивні зміни. Наприклад, поліпшилася мовна підготовка студентів, але фінансові проблеми залишаються ще дуже гострими і далекими від їхнього розв’язання», - підсумував Микола Миколайович у 2003 році [2, с. 20]. Здається, що «віз і нині там».
Слід також наголосити, що професор М.М. Новиков стоїть у витоків становлення Центру історії аграрної науки нашої бібліотеки саме в площині організаційних засад його створення та методичних підходів щодо розгляду галузевих проблем, побудованих на польовому експерименті. За його ініціативою на постійну роботу до нашої установи прийшов давній колега та товариш по Київському університету, відомий вітчизняний історик, доктор історичних наук, професор В.П. Хижняк. Він залучив до цієї роботи професорів А.П. Коцура та В.І. Кучера. Всі разом вони склали фундамент першої та теперішньої спеціалізованої вченої ради при бібліотеці по захисту кандидатських дисертацій. Таким чином, спільними творчими зусиллями при аспірантурі ДНСГБ УААН на сьогоднішній день з 2001 року захищено вже 43 кандидатських дисертації з найактуальніших галузевих проблем еволюції науково-освітньої думки [4]. Микола Миколайович неодноразово виступав рецензентом на попередніх розглядах та офіційним опонентом на захистах.
Не менш значущим є внесок професора М.М. Новикова у розгортанні єдиного в країні реферативного журналу «Агропромисловий комплекс України», що не має аналогів у бібліотечному середовищі за формою написання реферату. Перший свій реферат на статтю «Регулювання паливоподачі дизелів» (автори Головчук А.Ф. та Левчук В.І.) він підготував для № 2 за 2005 рік [5], а останній - 310-й - на збірку матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Розвиток виробництва та споживання біологічних палив в Україні» для № 1 за 2008 рік [6]. Загальний обсяг надрукованих рефератів перевищив більше 6 умовних друкованих аркушів. Усі реферати Микола Миколайович готував для розділу «Сільськогосподарські машини, знаряддя та інструменти». За короткий час, на думку наукового консультанта розділу академіка УААН М.К. Лінника та відповідальних з Президії УААН, розділ став одним із кращих у виданні.
Насамкінець, хотів би із застосуванням науково-метричних методів зробити аналіз наукової спадщини професора М.М. Новикова через біобібліографічний покажчик наукових праць за 1956-2008 роки, підготовленого ДНСГБ УААН під егідою Асоціації бібліотек України до 75-річчя від дня народження вченого [7]. Творча спадщина Миколи Миколайовича налічує 281 наукову і науково-методичну працю, з яких 20 одноосібних статей у провідних фахових журналах, а також 37 патентів та авторських свідоцтв і підготовлених 310 рефератів на різноманітні видання, або понад 162,5 умовних друкованих аркушів.
Перша його публікація побачила світ у 1956 році в «Науковому щорічнику Київського державного університету» у співавторстві з С.Д. Герцрікеним і Б.Ф. Слюсарем під назвою «Об энергии образования вакансий в серебре, золоте, меди, алюминии, свинце и цинке» [8]. Остання - 281-а, датована 2008 роком і вийшла у т. 50 журналу «Физика твердого тела» у співавторстві з П.О. Тесельком та О.В. Михайлюком під назвою «Распределение по разделам и концентрациям рассеивающих рентгеновское излучение центров в отожженном Cr-Si» [9]. Перше авторське свідоцтво «Способ получения зеркальной поверхности кристаллов» він одержав разом із В.А. Сацюком у 1974 році [10], а останнє - 38-е, разом із В.А. Макарою та П.О. Тесельком «Спосіб інтегральної оцінки структурної досконалості кристалів» як патент незалежної України, датоване 2006 роком [11].
Професор М.М. Новиков підготував двох докторів наук, серед них член- кореспондент НАНУ В.А. Макара, та 13 кандидатів наук. Перший з них -
Н.Д. Горидько захистився при Київському державному університеті у 1971 році за темою дисертації «Фотомеханический эффект в кристаллах и его физическая природа» [12]. Останній - П.О. Теселько - теж при університеті у 2005 році за темою: «Вплив термовідпалу на дислокаційно-домішкову структуру кристалів» [13].
Як історик фізики або природознавства в Україні Микола Миколайович вперше великою статтею репрезентував себе у 2005 році на сторінках фахової історичної збірки наукових праць «Історія української науки на межі тисячоліть» під назвою «Доля одного відкриття (до 80-річчя від дня народження проф. Є.Й. Харькова)» [14]. Були й інші. Серед них рецензія на фундаментальну працю професора Ю.О. Храмова «История физики» у «Віснику НАНУ» [15], а також надзвичайно оригінальна праця «Щодо періодизації рентгенофрактометричних досліджень в Україні» у виданні «Історія науки та бібліографістика» [3].
Вдалося знайти ще одну публікацію М.М. Новикова як історика фізики в Україні. З невідомих причин вона не увійшла до другого доповненого видання його наукових праць за 1956-2008 роки. Стаття датована 2005 роком і вийшла у фаховій історичній збірці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля “Історичні записки” під назвою “Наш український Герц (до 105-річчя від дня народження професора С.Д. Герцрікена” [31]. Якщо узагальнити творчу спадщину М.М. Новикова в частині вивчення історії вітчизняного природознавства, то слід сказати про нього як про вдячну людину як своїм вчителям, так і колегам, з якими йому пощастило працювати на ниві еволюції галузевої наукової думки. Від них він взяв ті риси, що були йому притаманні і особливо, які він особисто цінував у своєму науковому керівнику - піонері української металофізики Соломона Давидовича Герцрікена (19011968): “принциповість, чуйність, вміння підтримати початківця в науці та житті, доброзичливість, гумор” або “.прекрасні якості ПРОФЕСОРА і ЛЮДИНИ” [31, с. 121].
Перша науково-популярна стаття М.М. Новикова по лінії Товариства «Знання» побачила світ у 1965 році під назвою «Електрон служить людині» [16]. А ще були «Як зміцнюються метали» за 1969 рік [17], за яку він отримав диплом за кращий твір науково-популярної літератури. У цьому ж році побачила світ у видавництві «Радянська школа» його монографія «Структура і міцність кристалічних речовин» [18]. У співавторстві з І.Д. Кучеровим під загальною редакцією А.А. Шишловського у 1971 році вийшов посібник для учнів вечірніх і заочних шкіл УРСР «Физика» обсягом 293 сторінки [19]. Видавництво «Вища школа» у 1983 році видало монографію професора М.М. Новикова «Структура и структурно-чувствительные свойства реальных кристаллов» обсягом 265 с. [20].
У цьому ж році товариство «Знання» надрукувало ще одну науково- популярну працю вченого «Сучасній техніці - надміцні матеріали» [21]. Київський національний університет імені Тараса Шевченка у 2000 році видав курс лекцій Миколи Миколайовича «Мікро- і макродеформація ковалентних кристалів» [22]. У співавторстві з А.М. Погорілим, О.І. Наконечною та
І.В. Плющай у київському видавництві «Логос» за 2006 рік вийшов підручник «Основи загальної фізики» [23].
А ще була участь у конференціях, семінарах, нарадах. яких налічувалася добра сотня. Але конкретні матеріали були надруковані у 59 збірках.
Перша публікація за кордоном вийшла у М.М. Новикова разом із П.П. Кузьменком та М.Я. Горидьком у 1967 році [24]. Всього публікацій в іноземних виданнях налічується 12, якщо не рахувати тих, що опубліковані вже і іноземній державі - Росії.
Основні результати власних досліджень, а також спільних з аспірантами та працівниками кафедри фізики металів Микола Миколайович друкував у провідних фахових журналах: «Український фізичний журнал», «Вісник Київського університету. Серія «Фізика та хімія» (автором якого був 50 років), «Физика металлов и металловедение» - з 1960 року, «Физика твёрдого тела» - з 1961 року. До речі, в цьому журналі вийшла й остання стаття Миколи Миколайовича (у т. 50, вип. 7) разом з П.О. Тесельком та О.В. Михайлюком. А ще були «Известия ВУЗов. Серия «Физика», «Проблемы прочности», «Доклады АН СССР», «Кристаллография», «Металлофизика», «Физика», «Известия АН СССР», «Динамика дислокаций», «Сверхтвердые металлы» та ін.
Окремо слід сказати про майже п’ятдесятирічну авторську співпрацю М.М. Новикова з «Українським фізичним журналом». Відразу три його статті за 1958 рік вийшли в ньому у співавторстві з науковим керівником професором С.Д. Герцрікеним. Перша стаття у № 2 тому 3 мала назву «Дослідження малих змін об’єму при відпалі деформованого нікелю» [25], дві інші - у № 5 та № 6 тому 3 - розглядали проблему густини дислокацій при деформації, крім нікелю, ще й алюмінію та срібла [26, 27]. А остання стаття у співавторстві з аспірантом П.О. Тесельком побачила світ у цьому журналі за 2006 рік у № 2 тому 51 і теж була присвячена дислокації в процесі деформаційного старіння [28]. Протягом 1958-2006 років професор М.М. Новиков опублікував в «Українському фізичному журналі» 53 фахові статті. Можна сказати, що вся наукова школа, що репрезентувала основний напрям його наукової діяльності з проблеми фізики твердого тіла, пройшла свою апробацію на сторінках цього визнаного у галузевому науковому середовищі світу часописі.
Підсумовуючи, хотів би ще раз згадати академіка Д. Лихачова та його інше твердження: «чим більше в країні геніїв своєї справи на кшталт О. Солженіцина та А. Сахарова, тим її майбутнє прогнозованіше». Здається, це повною мірою стосується і М.М. Новикова - справжнього українця і за народженням, і за зробленим для майбутнього України та справжнього ПРОФЕСОРА своєї справи у кращих традиціях класичних професорів ще Університету Святого Володимира.
Враховуючи внесок професора М.М. Новикова у становлення Центру історії аграрної науки та розгортання наукового реферування, Вчена рада нашої бібліотеки заснувала спеціальний фонд «Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка», сектор наукової бібліографії підготував вже друге доповнене видання, присвячене відомому українському вченому, педагогу й історику природознавства та під егідою Асоціації бібліотек України 26 квітня 2008 року були проведені меморіальні читання, присвячені його 75-річчю. Особисто підготував і презентував учасникам зібрання і присвячену йому, деякою мірою духовному батьку багатьох справ і починань на ниві відтворення неупередженої науково-освітньої галузевої історії, другу частину своїх «Нарисів історії аграрної науки, освіти та техніки» [29]. Микола Миколайович фактично був, у гарному розумінні, зважливим «цензором» як першої [30], так і другої їх частин.
Сподіваюся, що з часом, після захисту кандидатської дисертації, присвяченої діяльності М.М. Новикова в розвитку наукових досліджень з фізики твердого тіла здобувачем В.В. Якубою під науковим керівництвом професора А.П. Коцура на спецраді при ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», побачить світ і спеціальна монографія про Миколу Миколайовича.
Користуючись нагодою, від себе особисто та моєї сім’ї хочу подякувати ректору ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» член-кореспонденту АПН України В.П. Коцуру за реальну допомогу в спорудженні гранітного пам’ятника на могилі Миколи Миколайовича та його дружини Агнеси Миколаївни. Дай Бог Вам здоров’я!
Література
1. Храмов Ю.О. История физики / Ю.О. Храмов. - К. : Феникс, 2006. - 1176 с.
2. Професор Новиков Микола Миколайович : біобібліогр. покажч.; / Асоц. б-к України; уклад. В.А. Вергунов, Т.Ф. Дерлеменко; наук. ред. В.А. Вергунов. — К., 2003. - 64 с.; 6 кн.
3. Новиков М.М. Щодо періодизації рентгенофрактометричних досліджень в Україні / М.М. Новиков [Електронний ресурс] // Історія науки і біографістика. - 2007. - № 1.
4. Режим доступу: htpp://www.nbuv.gov.ua / е-journals // INB / 2007- 1/07 nmmrdu. pdt.
5. Вергунов В.А. Державна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН : історія і сьогодення /В.А. Вергунов. - К. : Аграрна наука, 2007. - 480 с. (Іст.-бібліогр. сер. “Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії”. Кн. 20.).
6. Новиков М.М. [Реферат] / М.М. Новиков // Агропромисловий комплекс України : реф. журн.; редкол. : М.В. Зубець (голов. ред.) та ін.; УААН, ДНСГБ. - 2005. - № 2 (24). - [Реф. на зб. : Регулювання паливоподачі дизелів / А.Ф. Головчук, В.І. Левчук // Механізація та електрифікація сіл. госп-ва : межвід. темат. наук. зб. - Глеваха, 2004. - Вип. 88. - С. 65-70.].
7. Новиков М.М. [Реферат] / М.М. Новиков // Агропромисловий комплекс України : реф. журн.; / редкол. : М.В. Зубець (голов. ред.) та ін.; УААН, ДНСГБ. - 2008. - № 1 (35). - [Реф. на зб. : Розвиток виробництва та споживання біологічних палив в Україні : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 24 квітня 2007 р.). - К., 2007. - 72 с.].
8. Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Новиков Микола Миколайович : біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1956-2008 рр. / Асоц. бібліотек України, ДНСГБ УААН; уклад. В.А. Вергунов, Т.Ф. Дерлеменко, О.П. Анікіна, В.В. Якуба; наук. ред. В.А. Вергунов. - 2-е вид., доп. - К., 2008. - 194 с., порт.
9. Новиков Н.Н. Об энергии образования вакансий в серебре, золоте, меди, алюминии, свинце и цинке / С.Д. Герцрикен, Б.Ф. Слюсар, Н.Н. Новиков // Наук. щоріч. Київ. держ. ун-ту. за 1956 р. - К., 1956. - С. 398-400.
10. Новиков Н.Н. Распределение по размерам и концентрациям рассеивающихся рентгеновское излучение центров в отожженном Cr-Si / Н.Н. Новиков, П.А. Теселько, О.В. Михайлюк // Физика твердого тела. - 2008. - Т. 50, вип. 7. - С. 1196-1199.
11. А. с. 452249 . Способ получения зеркальной поверхности кристаллов /
12. Н.Н. Новиков, В.А. Сацюк (СССР). - 1974.
13. Пат. 77223 . Спосіб інтегральної оцінки структурної досконалості кристалів / В.А. Макара, М.М. Новиков, П.О. Теселько (Україна). - 2006.
14. Горидько Н.Я.Фотомеханический эффект в кристаллах и его физическая природа : автореф. дис. на соискание учен. степ. канд. физ.-мат. наук / Н.Я. Горидько ; Киев. гос. ун-т.
15. К., 1971. - 18 с.
16. Теселько П.О. Вплив термоподілу на дислокаційно-домішкову структуру кристалів : автореф. дис. здобуття наук. ступеня канд. фіз.-мат. наук спец.: 01.04.07 “Фізика твердого тіла” / П.О. Теселько; Київ. нац. ун-т. - К., 2005. - 16 с.
17. Новиков М.М. Доля одного відкриття: (до 80-річчя від дня народження професора Є.Й. Харькова) / М.М. Новиков // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. пр. - 2005. - Вип. 22 - С. 174-178.
18. Новиков М.М. Літопис розвитку світової фізичної науки / Л.А. Буравін,
19. А. Вергунов, М.М. Новиков // Вісн. Нац. акад. наук України. - 2006. - № 12. - С. 63-64. - [Рец. на кн.: Храмов Ю.О. История физики. - К. : Феникс. - 2006 - 1176 с.]
20. Новиков М.М. Електрон служить людині / М.М. Новиков. - К. : Т-во “Знання”, 1965. - 45 с., іл.
21. Новиков М.М. Як зміцнюються метали / М.М. Новиков. - К. : Т-во “Знання”, 1969. - 47 с.
22. Новиков М.М. Структура і міцність кристалічних речовин / М.М. Новиков. - К. : Рад. школа, 1969. - 144 с.
23. Новиков М.М. Физика : пособие для учащихся вечерних (сменных) и заочных школ УССР / И.Я. Кучеров, Н.Н. Новиков ; под. общ. ред. А.А. Шишловского. - К. : Рад. школа, 1971. - Ч. 2 - 293 с.
24. Новиков М.М. Структура и структурно-чувствительные свойства реальных кристаллов / Н.Н. Новиков. - Вища школа, 1983. - 265 с.
25. Новиков М.М. Сучасній техніці - надумінні матеріали / М.М. Новиков. - К. : Т- во “Знання”, 1983. - 16 с.
26. Новиков М.М. Мікро- і макродеформація ковалентних кристалів : курс лекцій Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка / М.М. Новиков. - К., 2000. - 90 с.
27. Новиков М.М. Основи загальної фізики / М.М. Новиков, А.М. Погорілий,
28. О.І. Наконечна, І.В. Плющай. - К. : Логос, 2006. - Ч. 2. - 144 с.
29. Novikov N.N. Photomechanical effect and anomalies in the properties of certain elements / N.N. Novikov, P.P. Kuchmarenko, N.Ya. Goridko // Chemical bonds in semiconductors and solids. 1967. - № 4. - Р. 189-199.
30. Новиков М.М. Дослідження малих змін об’єму при відпалі деформованого нікелю / С.Д. Герцрікен, М.М. Новиков // Укр. фіз. журн. - 1958. - Т. 3. - № 2. - С. 301-303.
31. Новиков М.М. Про густину дислокацій, які виникають під час деформування в нікелі, сріблі, алюмінії / С.Д. Герцрікен, М.М. Новиков // Укр. фіз. журн. - 1958. - Т. 3, № 5. -
32. 503-512.
33. Новиков М.М. Визначення густоти дислокацій, що виникають під час деформування в нікелі, сріблі, алюмінії та деяких сплавах на основі срібла / С.Д. Герцрікен, М.М. Новиков // Укр. фіз. журн. - 1958. - Т. 3. - № 6. - С. 802-814.
34. Новиков М.М. Дослідження змін розсіяння рентгенівських променів впорядкованими дислокаційними структурами в процесі деформаційного старіння / М.М. Новиков, П.О. Теселько // Укр. фіз. журн. - 2006. - Т. 51. - № 2. - С. 176-180.
35. Вергунов В.А. Нариси історії аграрної науки, освіти та техніки / УААН, ДНСГБ;
36. В.А Вергунов. - К. : Аграрна наука, 2008. - Ч. 2. - 568 с. ; порт. - (Іст.-бібліогр. сер. “Аграрна наука України в особах, документах. бібліографії” ; Кн. 24).
37. Вергунов В.А. Нариси історії аграрної науки, освіти та техніки / УААН, ДНСГБ; В.А Вергунов. - К. : Аграрна наука, 2006. - 492 с. ; порт. - (Іст.-бібліогр. сер. “Аграрна наука України в особах, документах. бібліографії” ; Кн. 12).
38. Новиков М.М. Наш український Герц (до 105-річчя від дня народження професора С.Д. Герцрікена) / М.М. Новиков // Історичні записки : зб. наук. пр. СНУ ім. В. Даля - Вип. 5 - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2005. - С. 117-121.