Автор: Крижанівський О.П. | Рік видання: 2002 | Видавець: Київ: Либідь | Кількість сторінок: 590
Культура Урарту зазнала сильних хетто-хуррито-ассирійських впливів. Стосовно двірської культури урартів, то вона так ретельно наслідувала прокламаційну ассирійську культуру, покликану передавати велич і могутність царської влади, шо її часом важко відрізнити від ассирійських еталонів. Вона явно тяжіла до багатства й пишноти.
Типовим житлом урартської сім’ї був одноповерховий (траплялися й кількаповерхові) будинок, покрівля якого спиралася на дерев’яні стовпи і накривала лише одне з помешкань, а інші служили двориком. У будинку не згасало врите в землю вогнище. Меблів не було майже ніяких. Урарти користувалися глиняним посудом, у якому варили страву, зберігали зерно, пиво, олію, нехитрий домашній скарб.
Страви приготовляли з ячменю, проса, бобових, кунжута (з нього виробляли олію), винограду, родзинок і, дуже рідко, з м’яса.
У сільському господарстві урарти користувалися залізним серпом, вилами, лопатою, грубою кам’яною зернотеркою, кам’яною ступою-крупорушкою.
Урартські міста були пристосовані до гористого ландшафту. Прямих вулиць у них не існувало, їх заміняв лабіринт кривих провулків.
Урарти розвинули передусім декоративне мистецтво, в якому переважала орнаменталістика. Йому були притаманні традиціоналізм, дотримання канону. Майстри прикрашали царські палаци декором, у якому чергувалися зображення фігур богів, могутніх тварин (левів, биків тощо), рослинні мотиви. Нерідко декором слугували зображення воїнів і колісниць, а на фресках в Еребуні — сцени сільськогосподарських робіт. Найбільших успіхів урарти досягли у прикладному мистецтві. Вони виготовляли чудову парадну зброю (прикрашені рельєфними зображеннями щити, шоломи, сагайдаки тощо), майстерно прикрашали золотом і самоцвітами царські трони, бронзові деталі яких були справжніми шедеврами їхньої торевтики (наприклад, сфінкси). Виготовлене урартськими майстрами палацове начиння створювало враження "варварської пишноти та розкоші".
Урартські майстри-будівельники зводили на природних підвищеннях і скелях муровані кам’яні фортеці, що мали оборонне призначення та прокламували могутність царів.
Окремі мотиви урартської культури зустрічаються в культурі ахеменідського Ірану, стародавнього Закавказзя, скіфів, навіть ранньої Греції.