§8. Політизація етнічності: загальні й специфічні наслідки
Головними наслідками процесу політизації етнічності, на наш погляд, є наступні: 1/ формування політизованих етнічностей або етнонацій; 2/ їх вихід на арену політичного життя, тобто перетворення на суб'єкти історії; З/ зародження і розвиток етнонаціоналізму та етніцизму.
У цілому етнічні та етнополітичні процеси та їх наслідки автор спробував зобразити у вигляді трьох коротких і простих, але досить промовистих формул:
ФОРМУЛА 1. ЕТНІЧНИЙ РЕНЕСАНС + ПОЛІТИЗАЦІЯ ЕТНІЧНОСТІ = ЕТНОПОЛІТИЧИИЙ РЕНЕСАНС.
ФОРМУЛА 2. НОСІЇ ЕТНІЧНОСТІ + ЕГНОПОЛІТИЧШЙ РЕНЕСАНС = ПОЛІТИЗОВАНА ЕТНІЧНІСТЬ.
Тут доречним і доцільним буде наголосити, що одночасно з процесом етнічного ренесансу та політизації етнічності завжди йде процес її ідеологізації. Етнічність, що політизується, неодмінно висуває ідеологічні гасла, підносить ідеологічні прапори. Цей процес можна зобразити у вигляді ще однієї формули:
ФОРМУЛА 3. ЕТНІЧНИЙ РЕНЕСАНС + ПОЛІТИЗАЦІЯ ЕТНІЧНОСТІ + ІДЕОЛОГІЗАЦІЯ = ЕТНОНАЦІОНАЛ13М ТА ЕТНІЦИЗМ.
За нашим переконанням, ці формули відбивають сутність, характер і наслідки деяких етнічних та етнополітичних процесів у будь-якому поліетнічному суспільстві.
Щодо колишнього СРСР, то автор дійшов висновку, що тут політи-зація етнонаціональних спільнот сприяла:
1) завершенню процесів формування десятків етнонацій;
2) зародженню і розвитку національно-визвольних рухів;
3) банкрутству національної політики КПРС;
4) вибуху націоналізму та піднесенню етніцизму;
5) підготовці грунту до дезінтеграції СРСР;
6) делегітимізації політичної системи СРСР;
7) легітимізації власних урядів та ін.
Водночас все це призвело до виникнення нових і загострення старих етнополітичних конфліктів, послаблення етнополітичної стабільності тощо.
У самостійних пострадянських державах наслідки політизації етнічних спільнот, на наш погляд, дещо скромніші, але розвиток подій в деяких із них, зокрема у Росії, Грузії, Таджикістані та деяких інших, йде у тому ж самому напрямку, що й у колишньому СРСР. Як надалі розвиватиметься процес політизації етнічності у пострадянських державах і в СНД у цілому, багато в чому залежатиме вже від етнонаціональної політики цих держав, а також інших етнополітичних процесів.
Спираючись на твердження західних вчених і виходячи із власних аналізів, можна зробити
висновок, що поліпшзація етнічності, особливо її заключний etnan - це боротьба етнічних спільнот за розподіл та/чи перерозподіл влади, за збер&ження та/чи поліпшення свого статусу, за контроль над природними ресурсами, що швидко скорочуються та екологічним середовищем, котре катастрофічно погіршується. Це також наполеглива боротьба за створення найбільш сприятливих умов для свого виживання, існування і самореалізації, за право самостійно вирішувати власну долю і бути не лише об'єктом, а й суб'єктом політики.