§3. Класифікація націотворчих процесів
Варто враховувати, що західні дослідники вживають різні терміни і по-різному зображують процес виникнення націй. Історики полюбляють термін "зростання націй" /growth of nations/. Вони вважають, що нації, подібно до живих організмів, народжуються, старіють і вмирають, після чого все повторюється знову.
Соціологи користуються здебільшого терміном "національний розвиток" /national development/. На їх погляд, цей процес є наслідком "повільних дій" і "довгих очікувань мільйонів людей" і відбувається він під впливом багатьох внутрішніх та зовнішніх факторів, минулого і сучасного тощо.
Щодо політологів та етнополітологів, то вони віддають перевагу термінам "формування нації" /national-formation/ або "націобудівництво" /nation-building/.
Аналізуючи цей процес, автори колективної монографії "Національне будівництво" стверджують, що "націобудівництво - це справа будівництва групових зв'язків, єдності й групової лояльності для міжнародного представництва та внутрішнього планування". Націобудівництво, уточнюють вони, це такий процес утворення націй, "який розпочинає політична еліта, котра бажає виконати це завдання якомога швидше", і який має місце переважно у постколоніальних країнах.99 До цього треба додати, що сьогодні процес націобудівництва відбувається не лише у постколоніальних, а й у посттоталітарних країнах.