Висновки, Запитання і завдання
Висновки
1. Найбільший вплив на етнополітичну царину людського буття сьогодні справляють процеси глобалізації та модернізації. Саме вони спричиняються до зародження й розвитку етнонаціональних та етнопо-літичних процесів, визначають їх характер, напрямки, швидкість і глибину. Водночас етнонаціональні та етнополітичні процеси мають власні закономірності розвитку, впливають на інші соціально-політичні процеси, значною мірою визначають поступ людської цивілізації. Сьогодні є всі підстави говорити про етнополітичну глобалізацію, як історичний об'єктивний процес поширення по всій земній кулі етнонаціональних та етнополітичних ідей і концепцій, піднесення етнічного ренесансу, посилення політизації етнічності, вибуху етніцизму, поглиблення етнічної фрагментації та ін., а також про етнополітичну модернізацію, суть якої полягає у пошуках народами багатонаціональних та поліетнічних держав адекватних і оптимальних відповідей на виклики часу, зокрема, оновлення й осучаснення ними форм, характеру і змісту своїх держав, державних утворень та міждержавних об'єднань.
2 Серед численних етнічних процесів найважливішу роль відіграють процеси етнічної диференціації, дезінтеграції та інтеграції. Саме внаслідок цих та деяких інших етнічних процесів склалась дивовижна мозаїка сучасного багатонаціонального і поліетнічного світу та абсолютної більшості країн. У сучасних правових, демократичних відкритих суспільствах етнічні процеси мають природний характер, відбуваються еволюційним шляхом. Сьогодні західні держави відмовились від штучного гальмування або прискорення етнічних процесів і, перш за все, насильницької асиміляції. У посттоталітарних суспільствах етнічні процеси, стримувані чи спотворені раніше офіційною політикою, розвиваються досить бурхливо і набирають природного характеру. Йдуть об'єктивні, закономірні процеси етнічної диференціації та дезінтеграції, на зміну яким мають прийти процеси етнічної інтеграції, котрі сприятимуть народженню нових політичних націй. Однак, мають місце і спроби певних політичних сил загальмувати одні та/чи прискорити інші етнічні процеси. Такі спроби, особливо без знання і врахування закономірностей їх розвитку, можуть призводити до непередбачених наслідків.
3. У другій половині XX ст. світ став свідком чергового, найбільш могутнього циклу етнічного ренесансу, під яким мається на увазі процес відродження етнічних почуттів, пошуків свого етнічного коріння, накопичення свого етнічного знання, посилення індивідуальної і групової етнічної свідомості та зростання етнічної солідарності. Викликаний цілою низкою загальних і специфічних причин, цей процес має об'єктивний характер, розвивається за своїми власними закономірностями й суттєво впливає на етнополітичне становище у світі і особливо у посттоталітарних країнах. Тут він підготував грунт до банкрутства тоталітарних режимів та дезінтеграції таких квазіфедеративних держав, як колишні СРСР, СФРЮ та ЧССР. Водночас етнічний ренесанс ускладнив етнополітичну ситуацію у молодих незалежних країнах, загострив старі й викликав нові міжетнічні конфлікти і справляє величезний вплив на всі інші етнополітичні процеси.
4. Повсюдно, але особливо у посттоталітарних країнах, процес етнічного ренесансу супроводжується політизацією етнічності, тобто процесом набуття етнічною спільнотою політичної свідомості, мобілізації на досягнення певних політичних цілей, і боротьбою за право на участь у прийнятті політичних рішень та контролі за їх виконанням. Сучасні процеси етнічного ренесансу та політизації етнічності мають глобальний, універсальний, домінуючий, об'єктивний, діалектичний, циклічний, вкрай суперечливий та революційний характер. Внаслідок цих процесів етнічність перетворилась на одну із головних рушійних сил суспільного розвитку, стала основним чинником легітимізації та/чи делегітимізації політичних режимів і держав. У кінцевому підсумку, полі-тизація етнічності - це боротьба етнічних спільнот за розподіл та/чи перерозподіл влади, за збереження та/чи поліпшення свого статусу, за контроль над природними ресурсами, що швидко скорочуються та екологічним середовищем, яке катастрофічно погіршується. Це - наполеглива боротьба за створення найбільш сприятливих умов для свого виживання, існування та самореалізації, за право самостійно вирішувати власну долю і бути не лише об'єктом, а й суб'єктом політики. Загалом, процес політизації етнічності спричинився до епохальних зрушень і змін як в окремих країнах, так і у цілому світі.
5. Етнополітична стабільність окремих країн, континентів і цілого світу значною мірою залежить від численних етнополітичних процесів, найбільш важливими серед яких є дезінтеграція та інтеграція (Див. схему № 12). У Східній Європі сьогодні превалюють процеси дезінтеграції, проте у Західній Європі та Америці панують інтеграційні процеси, які торують шлях до мирного співжиття і взаємодії всіх народів світу. Головні причини різноспрямованості зазначених процесів - перебування народів цих континентів і регіонів на різних етапах цивілізаційного та етнополітичного розвитку, зокрема, вступ народів Заходу до інформаційного суспільства та передпостнаціональної ери свого існування, а народів Східної Європи - до постіндустріального суспільства та національної ери.
6. Одним із найскладніших і найважливіших інтеграційних етнополітичних процесів є національне будівництво, яке у Західній Європі відбулось у XVI1I-XIX століттях, а сьогодні відбувається у Східній Європі. Для його успішного проведення потрібна ціла низка відповідних умов і правил. Однією із головних умов є те, що можна назвати "презумпцією рівності статусу і можливостей", тобто забезпечення рівних прав і можливостей та покладання однакових обов'язків на всіх членів спільноти незалежно від їх етнічного походження, політичних уподобань тощо. Нехтування цією та іншими умовами, може призводити до непередбачених наслідків, зокрема, до перетворення процесу націотворення на процес націоруйнування.
7. Протягом останньої чверті XX ст. дедалі посилюється й поширюється процес регіоналізації взагалі, і зокрема, етнічної регіоналізації, зростає роль регіонів, підвищується вплив етнорегіоналізму тощо. Процес етнорегіоналізації, по-перше, примірює і узгоджує дезінтеграційні та інтеграційні процеси; по-друге, є досить міцною перешкодою на шляху розвитку сепаратистських тенденцій; по-третє, у віддаленій перспективі може допомогти народам позбутись "розтрісканої шкаралупи" своїх національних держав. Поглиблення і поширення процесів регіоналізації, зростання місця й ролі регіонів в економічному та суспільно-політичному житті окремих країн і цілих континентів є ще одним свідченням вичерпання класичної ролі національної держави, вступу людства у нову еру свого розвитку.
8. Сучасні етнонаціональні та етнополітичні процеси відбивають
наявність в етнополітичній царині людського життя кількох різноманітних, різноспрямованих тенденцій. З одного боку - послаблення національної ідеї, зниження ролі національних держав і занепад націоналізму на Заході та їх піднесення і посилення - у Східній Європі. А, з іншого - глобальний етнічний ренесанс, політизація етнічності, перетворення її на суб'єкт історичного розвитку, піднесення пов'язаних з нею етнічного націоналізму та етніцизму, зростання їх впливів тощо. Все це - свідчення переходу Заходу до передпостнаціонального етапу свого розвитку, а Східної Європи - до національного етапу. В таких умовах для Заходу все більш актуальними стають дослідження і вивчення феномену етнічності та етніцизму, а для Східної Європи, зокрема України - проблем нації, національного будівництва та націоналізму і водночас етнічності та етніцизму.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ЗАПИТАННЯ
1. Чим обумовлено процес глобалізації і до яких наслідків він призводить?
2. Як саме процес модернізації впливає на етнічні та етнополітичні процеси?
3. В чому полягає сутність і характер етнічних та етнополітичних процесів?
4. Коли і чому зародився процес етнополітичного ренесансу і до яких наслідків він призвів?
5. Чим саме зумовлені дезінтеграційні процеси?
6. За яких умов можуть відбуватись інтеграційні процеси?
7. Чому в Західній Європі превалюють інтеграційні процеси, а в Східній Європі - дезінтеграційні процеси?
8. Коли і як народжуються нації?
9. Як співвідносяться процеси регіоналізації з процесами дезінтеграції та інтеграції?
10. Наскільки обгрунтованими є твердження Кенічі Омає про виникнення "регіональних держав" і які перспективи їх розвитку?
ЗАВДАННЯ
1. Зробіть порівняльний аналіз процесів етнічної диференціації та етнічної дезінтеграції, а також етнічного згуртування та інтеграції.