Тема 2. Політична діяльність і влада

Політична діяльність як специфічна діяльність людей. Зміст та рівень політичної діяльності. Основні види політичної діяльності. Політична ак-тивність населення. Політична активність як важливий чинник розвитку демократичного суспільства.

Формування механізму прямого й зворотнього зв’язку між владними структурами суспільства і населенням.

Влада як явище суспільного життя. Різноманітність визначень влади, основні підходи до тлумачення цього поняття. Широке й вузьке уявлення про владу. Типи, роди й види влади у суспільстві. Політична влада як найбільш важлива сфера влади у суспільстві. Об’єкти й суб’єкти влади. Ви-ди влади. Поняття «сильної влади» у суспільстві. Основні рівні влади, їх взаємозв’язок і взаємодія.

Приступаючи до вивчення цієї теми, треба насамперед звернути увагу на те, що поняття влади є одним із центральних у політології. Воно дає ключ до розуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Визначення поняття влади, її сутності та характеру має найваж-ливіше значення для розуміння природи політики і держави, дозволяє виділити політику й політичні відносини з усієї сукупності соціальних відносин.

Поняття «влада» в побуті й у науковій літературі трактується по-різному. Філософи говорять про владу над об’єктивними законами суспільства, соціологи — про владу соціальну, економісти — про владу господарську, юристи — про державну, політологи — про політичну, при-родознавці — владу над природою, психологи — про владу людини над со-бою, батьки — про сімейну владу, богослови — про владу Бога і т. д. і т. п. Є також поняття законодавчої, виконавчої та судової влад.

Чи можна за такої різноманітності тлумачень дати наукове визначення влади? Значна частина західних політологів вважає, що влада означає ре-альну здатність одного з елементів існуючої системи реалізувати власні інтереси в її межах, і в такому розумінні влада — це можливість впливу на процеси, що відбуваються всередині системи. Інші вважають владою мож-ливість користуватися результатами зазначеного впливу. Дехто стверджує, що влада — це стосунки між людьми або групами людей, сутність яких по-лягає у можливості одних впливати на інших, досягаючи суспільної рівноваги.

Влада іноді ототожнюється з її знаряддями — державою, політичною ор-ганізацією суспільства, з її засобами — управлінням, а також із методами — примусом, переконанням, насиллям. Хтось прирівнює владу до авторитету, котрий має багато спільного з нею, але й відрізняється від влади принципово.

Немає також підстав ототожнювати владу з її методами — примусом та переконанням. Примушувати і переконувати можуть не тільки ті, хто воло-дарює, а й підвладні. Наприклад, та чи інша політична організація (партія), що не входить до урядової коаліції, може змусити уряд до деяких поступок на свою користь, але ж від цього ця організація не стає владною.

Виходячи із вищезазначеного, можна дати таке тлумачення влади: у за-гальному розумінні — це здатність і можливість справляти певний вплив на діяльність та поведінку людей за допомогою відповідних засобів — волі, авторитету, права, насилля.

Влада як суспільне явище має структурний зміст, що дає змогу її кла-сифікувати. Аналіз феномена влади дозволяє зробити висновок, що струк-тура влади має типові, родові та видові характеристики.

Тип влади можна визначити зважаючи на існуючий у державі соціально-політичний устрій, а саме: тоталітарний, авторитарний або демократич-ний. Кожен із типів складається з родів влади: політичного, економічного, духовного, сімейного тощо. Роди, у свою чергу, можна класифікувати за видами. У сфері політики, наприклад, існують такі види влади, як держав-на, партійна, влада суспільних об’єднань тощо.

Політична влада як один із найважливіших її виявів, характеризується реальною здатністю даного класу, групи, індивіда проводити свою волю, що виражена в політиці. Поняття політичної влади ширше за поняття влади державної. Відомо, що політична діяльність здійснюється не тільки в межах держави, а й в інших складових частинах соціально-політичної системи: в межах партій, професійних спілок, громадських, міжнародних організацій і т.п.

На відміну від політичної влади державна не обов’язково використовує примус для досягнення своїх цілей. Можуть бути застосовані ідеологічні, економічні та інші засоби впливу. Однак лише державна влада володіє мо-нополією на те, щоб примусити членів суспільства виконувати її наміри.

Державна — це вид політичної влади, що має монопольне право вида-вати закони, обов’язкові для всього населення, спирається на спеціальний апарат примусу як на один із засобів для виконання її законів та розпоряд-жень. Державна влада означає як певну організацію, так і практичну діяльність для здійснення своїх цілей і завдань.

Влада створюється і функціонує у суспільстві на кількох взаємозв’язаних та взаємодіючих рівнях: макрорівні вищих центральних політичних інститутів, вищих державних установ та організацій, керівних органів політичних партій і провідних суспільних організацій; середньому (або проміжному) рівні («мезорівні» — за західною політичною термінологією), тобто у регіональних, обласних та районних масштабах, і на мікрорівні сто-сунків між людьми, малими групами та всередині них, котрі створюють за-гальну картину політичних відносин, настроїв, рухів у суспільстві і сферах його політичного та суспільного самоуправління. Середній рівень влади зв’язує два інші системою органів управління, через нього проходять кон-кретні рішення вищих інстанцій влади і він же сприймає відповідні реакції суспільства на них. На цьому рівні концентрується основна кількість політичних посадових осіб та основні кадри політичного управління.

Сьогодні в Україні, як і в інших державах СНД, відбувається радикаль-не реформування всіх сторін суспільного життя, в тому числі й політичного. В межах державної влади як цілісного організму йде внутрішній поділ влади із тим, щоб кожна з її гілок була відносно незалеж-на від інших, а всі разом створювали систему «стримувань» та «противаг», що гарантувало б від зловживання владою. Ось чому не випадково у статті 6 Конституції України підкреслюється: «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Ор-гани законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повнова-ження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України».

Плани семінарських занять

1. Політична діяльність у суспільстві та її основні види.
2. Зміст поняття влади, її основні типи, роди та види.

Теми рефератів

1. Політична діяльність і її специфіка при переході від тоталітаризму до демократичного устрою в Україні.
2. Формування владних структур у сучасному українському суспільстві.

Література

• Власть: Очерки современной политической философии Запада. — М., 1983. — С. 3—46.
• Декларація про державний суверенітет України. — К., 1991. — С.3.
• Каверин С.В. Потребность власти. — М.,1991.
• Михальченко М., Цимбалюк П. Політична ситуація в Україні. Перспек-тиви розвитку // Розбудова держави. — 1993. — №1.
• Молчанов М. Ідеологія влади: віхи історії // Політичні читання. — 1992. — Вип. 2. — С.144—160.
• Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія Української Конституції. — К., 1993.
• Конституційні акти України 1917 — 1920. — К., 1992.
• Полохало В., Слюсаренко А., Волович В. та ін. Україна постко-муністична: суперечності та перспективи соціально-політичного розвитку // Політична думка. — 1993. — №1. — С. 11—34.
• Тиканенко А.Г. Авторитет власти: прошлое и настоящее. — Минск, 1992. — С. 77.
• Тоффлер О. Проблемы власти на пороге ХХІ века // Свободная мысль. — 1994. — С. 47—51.
• Шевченко В.Ф. Філософія поступу і стратегія України // Віче. — 1993. — №1. — С. 35—45.
• Шинкарук В. Громадське суспільство, держава, ідеологія // Розбудова держави. — 1993. — №5. — С. 51—54.

Навчальні завдання

1. Що означає політична діяльність та її професіоналізм у сучасних умовах?
2. Чи є підстави вважати, що уявлення про політичну владу мінялися протягом історичного розвитку суспільства?
3. З чим зв’язано підвищення ролі політичних організацій у здійсненні політичної влади?
4. Криза політичної влади в Україні — це реальність чи ілюзія? Дайте обгрунтовану відповідь.
5. Чи можливе існування суспільства без політичної влади?
6. Чому влада часто ігнорує політичні права і свободи особистості, а особистість не довіряє владі?
7. У чому полягає відповідальність влади перед суспільством?

Завдання для перевірки знань

1. Дайте визначення категорії «політична діяльність».
2. Які рівні й основні види політичної діяльності ви знаєте?
3. Які види політичної діяльності найбільш поширені у сьогоднішньому політичному житті в Україні?
4. Визначте співвідношення між категоріями «влада», «політична вла-да», «панування».
5. Існує багато класифікацій влади. Класифікація на якій основі вам здається найбільш правильною?
6. У чому відмінність влади політичної від влади державної?
7. Який зміст ви вкладаєте в поняття: «сильна політична влада»?