1.4. Формування політичної еліти доби зрілого капіталізму
У XIX ст. політичні, соціально-економічні, культурні процеси значно прискорилися. Науково-технічний прогрес, руйнуючи станову ієрархію, зблизив людство, почалася масова міграція сільського населення у міста. Введення загального виборчого права, поява масових політичних партій значно демократизували політичне життя, змінювався статус жінки в суспільстві. Капіталізм широко відчинив двері до вищого суспільства ініціативним, завзятим, спритним, діловим і талановитим. Світова війна, яку вели великі армії, демократизувала й офіцерський корпус, парламентаризм та засоби масової інформації зробили доступною для мас велику політику. Це кардинально змінило якісний склад європейської політичної еліти.
Певним відображенням цих процесів може бути склад палати лордів у середині XX ст. Як свідчать дані, тут засідала майже половина носіїв спадкових титулів, а третина лордів була директорами компаній, банкірами, промисловцями. Майже 3 % були вихідцями з робітничого класу19. Отже, головним
17 Люблинская А.Д. Франция при Ришельє... — С. 234.
18 Маховский Я. История морского пиратства. — М., 1972. — c. 96-122, 127-143.
19 Харвей Джеймс и Худ Кзтрин. Британское государство. — М., 1961. - С. 98.
джерелом поповнення політичної еліти були вже гроші. Поряд із ними все більшого значення набували й знання, тобто еліта поповнювалася спеціалістами управління, ученими, діячами мистецтва та культури.
Дещо інакше справа виглядала у США. Америку колонізували люди, що покинули Європу, рятуючись досить часто від феодального та клерикального гніту, — тому вона «перескочила» через феодальну стадію історичного розвитку. Американська еліта почала формуватися одразу, як правильно зауважив свого часу А.Токвіль, з вільних людей. Оскільки ж епоха рицарства давно проминула, американська еліта формувалася тільки на основі воєначальників, борців за незалежність. Головним був також капітал. Це не означало, що їй були чужі романтичні настрої європейського середньовіччя. Як влучно зауважив американський дослідник Л.Харц, вищій сфері американців була притаманна ностальгія за європейським аристократичним етосом, однак найхарактернішою їх ознакою був прагматизм, що став домінуючою рисою еліти загалом20. У США видано декілька значних праць, присвячених структурі і якісному складові американської еліти. Це книги Г.Адамса, Д.Бернхема, Ф.Ландберга, Г.Лассуелла та ін. Так, наприклад, Ф.Ландберг зазначив, що в середині нашого століття у США налічувалось приблизно 1,6 млн. великих власників, і зробив недвозначний висновок: «... Щоби брати участь у політичній діяльності, у Сполучених Штатах необхідно володіти власністю... Люди без власності не відіграють будь-якої ефективної ролі в політичному житті у Сполучених Штатах»21.
Ф.Ландберг помітив певні зміни у джерелах влади, що було наслідком науково-технічного прогресу: «В Америці XX'ст. федеральний уряд займає місце середньовічного монарха, місце духовенства займає інтелігенція. Власне інтелігенція як соціальна група, тримає у своїх руках усі головні посади в галузі ідеології, філософії, науки і освіти... Реальну владу інтелігентів важко порівняти з владою середньовічних церковників, однак усе ж заперечувати її також не можна»22.
Розвиток НТР, ускладнення виробничої, побутової сфер життєдіяльності, що надійшли із середини століття, супроводжувався своєрідним «організаційним парадоксом». Суть його в тому, що, з одного боку, зростає рівень складності, організованості суспільства, розширюються структури керівного та уп-
20 Харц Луис. Либеральная традиция в Америке. — М., 1993. — С. 17-18.
21 Ландберг Франк. Богачи и сверхбогачи. — М., 1975. — С. 62.
22 Там само. - С. 362-363.
равлінського апарату, з іншого — зростає автономність самої особистості з розвитком культури, освіти, сучасних засобів масової інформації, набуває широких масштабів самоуправління. Це висуває на перший план поряд із фінансовою аристократією і духовну, технократичну, яка теж стає важливим джерелом формування політичної еліти. Фактично на наших очах, зі становленням в останні десятиріччя в Західній Європі та Північній Америці «інформаційних суспільств», відбувається історичний зсув — починається масове формування панівних еліт на основі знань та грошей. Ці складові тісно пов'язані, оскільки політичний професіоналізм спирається як на вроджені таланти, так і на гроші, бо без них таланти просто не спроможні сьогодні проявитися.
У той же час самі гроші без таланту в багатьох випадках є лише сліпою силою, могутність якої велика, однак обмежена. Ця обмеженість полягає у тому, що капітал без знань сьогодні стоїть перед проблемою: як встановити самому собі межі власної могутності, як контролювати і обмежувати власні прагнення, як не перейти дуже тонкий кордон між законністю й свавіллям, між правом і безправ'ям.