Історія української преси: Навчальний посібник

Приступивши до видання "Вечерниць", ця трійця виступила речником поєднання національно-культурного відродження з соціально-економічним визволенням на ґрунті національної одноцілості українського народу. Ця ідея вперше вкладена була до повісті Ф. Заревича під заголовком "Хлопська дитина", що появилася у "Вечерницях" за підписом Юрка Ворони.

Крім Ф. Заревича та В. Шашкевича, який у другому році перебрав редакцію, ближчим співробітником "Вечерниць" був К. Климкович (Іван Хмара), який визначався публіцистичним талантом. Серед інших співробітників були: Ю. Федькович, А. Вахнянин, Д. Танячкевич (псевдонім Грицько Будеволя), Є. Згарський та інші. Зі східних українських земель — П. Куліш, М. Вовчок, Стороженко, Максимович, Костомаров, Лазаревський, твори яких тут появляються та зокрема багато поезій Т. Шевченка. Траплялися і дописи з України під Росією (Терезовського та інших).

Проти молодої громади виступили "сповісти", як їх названо за органом "Слово". Почалася широка агітація. Але успіх мала вона незначний. Молодь щораз більше горнулася під свій національний прапор і гуртувалася навколо свого органу.

Були тут рухливі і талановиті люди та не було серед них людей грошовитих, що відбилося на долі часопису. Досягнувши до місяця вересня 1862 р., мусили "Вечерниці" з ч. 34 внаслідок тяжкого фінансового стану спинитися. Але з 1 листопада почали виходити знову.

Перейшовши до другого року видання (1863), відводять "Вечерниці" ще більше місця творам і працям авторів з українських земель з-під Росії. Та брак матеріальних засобів знову ставить видавців перед необхідністю припинення видання, на цей раз вже остаточно, що і сталося на 17 числі з 15 червня 1863 р. Було це останнє число "Вечер-ниць".