Автори: Кормич Л.І., Багацький В.В. | Рік видання: 2006 | Видавець: Київ: Алерта | Кількість сторінок: 412
Татари неодноразово здійснювали походи в Крим і піддавали грецькі міста жорстокому розоренню. Але, як і половці, татари продовжували використовувати ці міста як гавані. Тобто тут татари продавали в рабство за кордон полонених і купували зброю, тканини та інші предмети першої необхідності. Поступово татарські феодали почали осідати на території Криму і захоплювати тут землі. Місцеве землеробське населення попало в кріпосну залежність від татарських феодалів. На їх землях в XIV ст. згадуються селяни та здольщики, які обробляли панську ріллю та виноградники. В інших випадках місцеве населення платило оброк продуктами сільського господарства. Серед феодальних родів, які раніше за інших осіли в Криму, найбільш могутнім був рід шірінських беїв.
Вже в XIII ст. в Криму намічається створення самостійного татарського улусу. В кінці століття тут пробував заснувати спадковий уділ хан Ногай.
В XIV ст. Кримом правили намісники золотоординських ханів. Вони були його васалами. Намісники користувались великою самостійністю. їм було дозволено вести війни, підписувати договори з іноземними державами і навіть чеканити власну монету. Столицею кримського намісництва був Солхат, або Старий Крим. Солхат був містом з жвавою торгівлею і багатонаціональним населенням. Окрім татар там жили українці, осетини і особливо багато вірменів. Збереглась мечеть, побудована ще золотоординським ханом Узбеком, і руїни інших будівель, що свідчать про багатство і значення міста.