Козацькі вожді України. Історія України в образах її вождів та полководців XV - XIX століть. Том 1: Історичні есе

Відомостей про цього козацького ватажка (не плутати з гетьманом Павлом Бутом - 1637 р., що мав лише прізвисько Павлюк") дуже мало. Може, тому ніхто й ніколи не говорив про нього в жодному з історичних досліджень. Його ім'я виникає перед нами завдяки одному з універсалів Богдана Хмельницького, датованого 5 січня 1655 року. Щоб нагадати польському королеві та уряду про права й вільності, що їх надав козакам іще Стефан Баторій, Хмельницький посилається на грамоту Баторія, яку той надіслав 1576 року кошовому отаманові Павлюку. Мріяв про таку грамоту свого часу ще гетьман Богдан Ружинський. Це він послав Павлюка до короля з проханням видати її. Але гетьман загинув, а з грамотами, в яких би йшлося про права козацтва, польські королі ніколи не квапились. Отож і вийшло, що просив грамоту гетьман Ружинський, а вручали її посли короля вже кошовому отаманові, його наступникові, Павлюку.

У цій грамоті Стефан Баторій визнає, що козаки мають право контролювати всі землі від річки Дону до Південного Бугу і його притоки Синюхи; Дніпровський і Бузький лимани; а на півночі їхні володіння мають сягати річки Орелі... Тобто, по суті, було окреслено територію козацької республіки, яка надалі мала жити за законами козацького лицарського ордену. Щоправда, королеві хотілося при цьому, щоб козаки ще й ревно трималися законів польського королівства та вірно служили самому королеві. Одначе воля козацького коша рідко коли співпадала з волею польських королів - у чому Стефан Баторій досить швидко переконався.

Завдяки згаданій грамоті кошовий отаман Павлюк увійшов в історію України як один із небагатьох отаманів - не гетьманів, зважте - з якими листувалися королі. І можна не сумніватися в тому, що клопотів кошовому у зв'язку з реформою козацького війська судилось немало. Адже, згідно з грамотою, утворювалось реєстрове козацьке військо чисельністю шість тисяч шабель. З цих воїнів формувалось 6 полків: Корсуньський, Чигиринський, Черкаський, Білоцерківський, Канівський, Переяславський. За ними закріплювалася земля і цілі поселення...

Одначе поділ козаків на реєстрових (їх у народі звали лейстровими), тобто тих, що служать королеві й отримують за це платню, і нереєстрових, які лишались нібито поза формуваннями, викликало невдоволення значної частини козацтва. Нереєстрові пішли в пониззя Дніпра й утворили там своє військо, назвавши "вельможним Кошем славних низових козаків".

Таким чином отаман Павлюк опинився у вирі політичних, соціальних і суто людських пристрастей. Ясна річ, сам він був серед козаків реєстру, гетьманів якого король призначав особисто. Але відомо, що стати одним з гетьманів кошовому отаманові Павлюку не судилося. Може, тільки тому, що він загинув під час чергового нападу орди. Але пам'ятаймо, услід за Б. Хмельницьким, що був у козаків і такий отаман, був...