Автор: Орлова Т.В. | Рік видання: 2010 | Видавець: Київ: Знання | Кількість сторінок: 487
(від лат. pluralis - множинний) – ідейно регулятивний принцип суспільно-політичного й соціального розвитку, що випливає ...
В історії людства відбулося чимало революцій. Серед них — глобальна геополітична революція XX ст., що призвела до розпаду практично всіх імперій, що існували, — Британської, Португальської, Австро-Угорської, Німецької, Османської, Югославської, Російської, а також Радянського Союзу. Це сталося у зв'язку з низкою причин, найпершою з яких можна вважати дію двох глобальних тенденцій: прагнення до демократії та прагнення до незалежності. Ці тенденції відобразилися на житті як цілих народів, так і окремих людей.
На місці імперій, що розпалися, утворювалися нові незалежні держави. Серед них і Україна. Перед нашою країною відкрилися нові перспективи, поєднані з розв'язанням великої кількості непростих проблем. Багато з них пов'язані з минулим. Це насамперед спадщина Російської імперії та Радянського Союзу. Крім того, варто враховувати, що протягом століть усі частини цих державних утворень були пов'язані між собою, випробували взаємні впливи, мали певну взаємозалежність. Із здобуттям державної незалежності по-новому постали проблеми міжнародної політики в надзвичайно складному світі, що глобалізується. Серед них — формування взаємин із незалежними державами. У новий історичний період кожній з них довелося, крім інших завдань, вирішувати проблеми розбудови власної зовнішньої політики. Вийшовши на міжнародну арену як самостійні держави, вони встановили відносини майже з усіма країнами світу, намагаючись створити якнайліпші умови для всебічного співробітництва. Для успішного ведення справ потрібно добре вивчити партнерів, їхнє минуле, сьогодення і очікування на майбутнє. Серед цих партнерів, не враховуючи незаперечне значення Сполучених Штатів Америки, країн Європейського Союзу, Китайської Народної Республіки та інших, найважливішими залишаються відносини з колишніми "братніми республіками". Не можна ігнорувати позиції сусідньої Росії, а проблема енергоносіїв робить, наприклад, Азербайджан, цікавішим для України, ніж Австралію. Здавна є безліч різноманітних зв'язків між пострадянськими новими незалежними державами, які залишаються важливими і нині.
У пропонованому курсі "Історія нових незалежних держав" йтиметься про країни, що утворилися в результаті краху СРСР (винятком е Україна, історію якої вивчають чимало годин у відповідному нормативному курсі). Його причини з'ясовуються далі докладніше. Зазначимо, що Радянський Союз розпався насамперед тому, що був фактичним спадкоємцем Російської імперії, точніше сказати, її продовженням. Тому важливо з'ясувати, як історична спадщина впливає на розвиток сучасних і майбутніх процесів у кожній з них і на пострадянському просторі в цілому. Після матеріалу, присвяченому цій проблематиці, розміщено розділи стосовно окремих ННД і загальних рис певних їх спільнот, зокрема Прибалтики, Закавказзя, Центральної Азії. Підсумок зроблено у розділі, в якому проаналізовано й узагальнено тенденції та процеси, що мають місце на пострадянському просторі протягом останніх 20 років. Про дорадянські часи історії республік студенти можуть довідатися з додатку.
Події історії пострадянських нових незалежних держав висвітлені до літа 2008 р. Зрозуміло, що під час викладання курсу лектор має подбати про їх продовження відповідно до поточного моменту. Уважне стеження за розвитком подій у пострадянських республіках е також завданням для студентів, які вивчають цей курс. Для них передбачено виконання певних завдань для самостійної роботи, які містяться після кожного розділу. Там само є запитання для самоперевірки. Викладач визначає тематику семінарських занять відповідно до навчального плану факультету. Для глибшого вивчення матеріалу, підготовки до семінарів, написання рефератів і виконання інших завдань наведено докладний список публікацій. Мета вивчення курсу — формування у студентів розуміння специфіки розвитку пострадянських нових незалежних держав та її значення для побудови відносин з ними Українською державою.