Історія нових незалежних держав: Навчальний посібник

Проте ситуація у Туркестані (так тоді звалася Середня Азія) була дуже складною. Тут існували незалежні Хівинське і Бухарське ханства, а також уряди більшовиків і білогвардійців. До того ж англійці намагалися розширити свої колоніальні володіння у Середній Азії. Сильними були позиції місцевих супротивників радянської влади. Проте у 1920 р. Червона Армія витіснила білогвардійців, що дало змогу утворити Туркестанську Соціалістичну Радянську Республіку. У тому самому році за підтримки Червоної Армії було повалено ханські режими у Бухарі та Хіві. Москва визнала Бухарську і Хорезмську (колишнє Хівинське ханство) народні республіки. Середня Азія втягувалася у сферу впливу Росії. Разом із тим боротьба з антирадянськи налаштованими басмачами тривала до 1932 р.

Таким чином, у результаті громадянської війни радянська влада встановилася на більшій частині Російської імперії, однак до грудня 1922 р. на карті існувало дев'ять формально незалежних держав — Росія, Україна, Білорусія, Далекосхідна Республіка, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Бухара і Хорезм. Усі вони були пов'язані з Москвою, насамперед, диктатурою більшовицької верхівки, яка перебувала при владі на місцях, а також прямим підпорядкуванням радянському центрові у Кремлі розташованих на периферії всіх силових і деяких економічних структур. У 1922 р. була ліквідована буферна Далекосхідна Республіка, тобто контроль Кремля поширився на всю територію Росії. Ще у 1919 р. один із лідерів більшовиків Григорій Зинов'єв чітко сформулював принципи радянської національної політики та держави: "Ми не можемо обійтися без азербайджанської нафти, без туркестанської бавовни. Ми беремо ці продукти, які нам необхідні, але не так, як брали старі експлуататори, а як старші брати, які несуть смолоскип незалежності". Тобто "смолоскипом незалежності" приховувалися інтереси радянської держави щодо заволодіння ресурсами, насамперед українським зерном і сировинними запасами Закавказзя. Однак народи національних республік треба було переконати у тому, що вони одержать власну національну незалежність і збережуть її за будь-яких обставин.