Історія нових незалежних держав: Навчальний посібник

Перші держави на території Азербайджану виникли на початку І тис. до н. е., проте у III ст. вони потрапили під владу Персії. Пізніше територія Азербайджану входила до складу племінного об'єднання Кавказька Албанія, підкореного саса-нідському Ірану, а потім Арабському халіфату (VII ст.). У ті часи сюди переселилася значна маса населення іранського й арабського походження. З VIII ст. почався процес тюркізашї. Серед турецьких етносів, які мали сильний вплив на формування азербайджанського народу, переважали огузи. У VII ст. прийнято іслам, що мало суттєве значення для формування єдиного народу, оскільки релігія була єдиною і для тюркських, і нетюркських народів. Після майже 600-річного правління сасаяідського Ірану на азербайджанських землях почалося нове політичне піднесення: виникли держави Саджидів, Ширван-шахів, Саларидів, Шеддадидів та ін. Серед інших виокремлювалася держава Аггоюнлу, яка особливо уславилася за часів Узун Гасана (1468—1478 рр.). Цей правитель здійснював політику створення могутньої централізованої держави, яка мала охоплювати усі землі Азербайджану. Об'єднувальну справу свого діда завершив Шах Ісмаїл Хатаї (1501—1524 рр.). Утворилася єдина Сефевідська держава зі столицею у Тебризі. Вона відома як одна з наймогутніших держав Близького і Середнього Сходу. Азербайджанська мова стала державною. Видатний азербайджанський полководець Надіршах Афшар (1736— 1747 рр.) ще більш розширив кордони держави. Проте після його смерті велика держава пала.

Протягом XVI—XVIII ст. Азербайджан перетворився на поле протиборства між Туреччиною і Персією. До середини XVIII ст. на його землі сформувалося близько 15 невеликих держав — ханств і султанатів. У боротьбу за ці землі з Іраном вступила Російська імперія. На підставі Гюлістанського (1813 р.) і Туркменчайського (1828 р.) договорів Азербайджан був розділений: Північний Азербайджан приєднаний до Росії, Південний — до Ірану.

З метою створення підтримки на Південному Кавказі Росія 'почала у масовому порядку переселяти на захоплені азербайджанські землі, зокрема гірські райони Карабаху, вірменське населення із сусідніх регіонів.

Після російської Жовтневої революції в Баку 15 листопада 1917 р. була встановлена радянська влада. Однак 28 травня 1918 р. Азербайджанська національна рада проголосила Азербайджанську Демократичну Республіку. Вона стала першою парламентською республікою в історії Азербайджану. Того самого дня парламент проголосив незалежність Азербайджану. Відразу її окупувала Туреччина, потім — Велика Британія, яка вивела свої війська лише у серпні 1919 р.

У квітні 1920 р. частини Червоної Армії вступили на територію Азербайджану. 28 квітня 1920 р. було оголошено про створення Азербайджанської Соціалістичної Радянської Республіки. Почався радянський період. 6 березня 1921 р. відбувся перший з'їзд рад Азербайджанської СРР. 19 травня того самого року було прийнято Конституцію республіки. Більшовики досягли бажаного: бакинська нафта перейшла під їхній повний контроль.