Автори: Герасимчук А.А., Палеха Ю.І., Шиян О.М. | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Вид-во Європейського університету | Кількість сторінок: 246
совокупность элементов и феноменов сознания, культуры в целом, политического поведения, формирования и функционирования государства и ...
важнейший показатель активного гражданства, инициативного поведения и практического гражданского соучастия в общественных делах. Начиная с ...
рівень засвоєння людиною й суспільством політичних ідей, поглядів, концепцій, програм, досягнень суспільно-політичної думки; зрілість і ...
- англ. area, culture; нем. Areal, kulturelles. Геогр. район, для жителей к-рого характерна общая культура ...
Бенедикт (Benedict) Рут Фултон (1887-1948) - американский культурантрополог, виднейший (вместе с Кардинером, Линтоном, Сепиром, М. ...
В залежності від рівня, масштабів, форм соціальної взаємодії розрізняють типи та форми культури. Основними типами культури є:
- загальнолюдська культура (у сенсі культури, створеної людством протягом всієї історії його існування);
- суперкультура (у значенні культури, створеної конкретним суспільством, яка передається з покоління в покоління);
- субкультура (в розумінні культури як сукупності переконань, цінностей, норм" зразків поведінки, характерних для певної соціальної спільноти; приклад: національні, професійні субкультури);
- контркультура (у сенсі культурної моделі певної групи, яка протистоїть або знаходиться в конфронтації до панівної су пер культури. Смелзер наводить приклад відомої контркультури в західному суспільстві — богеми, а в ній — стиль життя і поведінки хіпі. Для їх культури характерним є прагнення до самовияву, бажання жити сьогоднішнім днем, вимога цілковитої свободи, любов до екзотики. Це входить у конфлікт з такими цінностями панівної західної культури, як самодисципліна і самообмеження і т. ін.);
- девіантна культура (як різновид субкультури; притаманна групам з соціально відхиленою поведінкою; приклад—стиль життя кримінальних угрупувань);
- особистісна культура (мається на увазі культура конкретного індивіда).
Історично склалися дві форми культури: висока (елітарна) та народна (фольклорна). Елітарна культура включала в себе перш за все класичну музику, живопис, літературу, які створювалися професіоналами високого рівня. Народна культура включала фольклор, пісні, танці, міфи, казки, які створювали люди у повсякденному житті. Як правило, елітарна культура створювалася та задовольняла потреби не багатьох, народна ж була пов'язана з життям широких народних мас.
У сучасному суспільстві у зв'язку з розвитком засобів масової інформації виникає ще одна форма — масова культура, котра апелює до всіх і розрахована на масове споживання.