Соціологія - Навчальний посібник

Відчуття змін повинно бути притаманне керівникові від найвищої до найнижчої ланки управлінської ієрархії. Але як ці відчуття опредметнити в управлінській діяльності? Вивченню цього питання і відповідям на нього значну увагу надає англійський вчений Д.Ф. Абель, який сьогодні працює в двох швейцарських університетах — в Лозанні і Базелі.

На основі досліджень менталітету керівників різних рівнів у швейцарському концерні "Нестле", німецькому "Шерінгу", американському "Катепіла" і голландському "Хенекен", Абель прийшов до висновку, що для того, щоб активізувати зміни в управлінському середовищі нижчої ланки, необхідно щоденно спрямовувати увагу цих керівників не тільки на результати виробничої діяльності, але і на зміни в ставленні людей до цієї діяльності, що змінилося в порівнянні з вчорашнім в самому виробничому процесі.

Як практично зробити так, щоб зміни завжди були на вістрі уваги керівників? Для цього, пише Д.Ф.Абель, слід переконати в необхідності змін в управлінні організаціями п'ять-шість менеджерів вищого рівня, а пізніше їх погляди поширити на нижчі ланки управлінського середовища. Таким чином, потребами в змінах будуть охоплені сотні, тисячі працівників управлінської сфери. Зазначені зміни в управлінні — це:

• По-перше, зміни в ставленні до членів організації (становлення корпоративно? культури).

• По-друге, формування у кожного працівника ідеології виробничого процесу (якщо він буде здійснюватись неритмічно, це одразу ж позначиться на мені, достатку моєї сім'ї).

• По-третє, формування у членів організації довіри один до одного, пошани (всі ми тою чи іншою мірою у виробничому процесі залежимо один від одного).

• По-четверте, формування у співробітників нового погляду на керівництво різних рівнів в організації. (Керівник—це людина, яка не тільки дає накази, розпорядження, вона такий же член організації, як і інші.)

• По-п'яте, найменші зміни в економічному, політичному і культурному житті суспільства повинні негайно знайти своє відображених в стилі керівництва організацією.

Наше життя з кожним днем іде по зростаючій. На жаль, характерною його рисою стає збільшення стресових ситуацій. Навіть якщо деяких з них сьогодні ми ще не відчуваємо виразно, то завтра вони будуть відчутні досить ясно. Це буде створювати для керівника масу додаткових труднощів в його управлінській діяльності. Слід діяти на випередження. Розпочинаючи працювати по-новому сьогодні, ми тим самим запобігаємо значному зменшенню кризових ситуацій, які будуть завтра, стверджує Абель.