Автори: Герасимчук А.А., Палеха Ю.І., Шиян О.М. | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Вид-во Європейського університету | Кількість сторінок: 246
Діяльність кожної організації залежить від багатьох засобів досягнення влади і, особливо, пріоритетних, до яких належать гроші, сировина, техніка, наявна документація, а також кількість споживачів, забезпечення ресурсами, зв'язки з директивними органами міста, району, області і т. д. Контроль певних людей над вищевказаними та іншими засобами дає неабияку владу. Всім відома, наприклад, роль головного бухгалтера, хоч формально він не є найвищою посадовою особою в фірмі, навчальному закладі тощо.
Вивчаючи взаємозалежність між різними керівниками в організаціях, американський соціолог Дж.Пфайфер зробив висновок, що деякі керівники, не маючи авторитету у своєму підрозділі, можуть активно впливати на діяльність формально від них незалежних інших відділів. Особливо значну владу мають ті люди, які контролюють забезпечення фірми сировиною, товарами тощо. Вони, пише Дж.Пфайфер, не втрачаючи особисто нічого, можуть загальмувати продукційний процес і, навпаки, можуть його прискорити. Не випадково кожна організація намагається забезпечити себе зайвими засобами (сировинними, фінансовими, технічними і т. д.) "на всякий випадок", що негативно відображається не тільки на їхній діяльності, але й на тих, хто з ними співпрацює: порушується ритм роботи між організаціями-партнерами. Щоб запобігти таким подібним проявам і явищам, вибити грунт з-під ніг людей, які контролюють пріоритетні засоби, сьогодні в економічно розвинених країнах результати діяльності (і відповідно зарплату) тих, хто контролює матеріальні чи фінансові засоби, тісно пов'язують з кінцевим успіхом у виробничому процесі. Менеджер, уважно відслідковуючи весь технологічний цикл, робить відповідні висновки стосовно діяльності (чи квазідіяльності) кожного працівника, який відповідає за повне та своєчасне надходження того чи іншого засобу.