Автори: Герасимчук А.А., Палеха Ю.І., Шиян О.М. | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Вид-во Європейського університету | Кількість сторінок: 246
Як зазначають соціологи, в останні два десятиріччя в літературі і практиці стали відкрито, без лицемірства, говорити про проблеми, зв'язані з кар'єрою людей в сфері матеріальній, духовній і політичній. Мало того, відбувається значна модифікація цих концепцій. За сьогоденними концепціями розвитку кар'єри випливає, що доля працівника залежить від інституції, до якої він належить, і щоб чогось досягти, він повинен максимально вкласти свою енергію і вміння саме в цю інституцію.
Чи така точка зору може заслуговувати на апробацію? Адже людина до цього теж десь працювала і тим часом досягла неабияких успіхів. Чому ми повинні оцінювати їх, виходячи з успіхів чи невдач на останньому місці роботи?
Звичайно, підкреслюють польські соціологи Г.Янушек і Я.Сікора, не можна жити колишніми успіхами як і посипати голову попелом з приводу невдач сьогодні. І перше, і друге, наголошують вони, повинно розглядатись в контексті теперішнього, в єдності.
Кожен працівник повинен сам для себе визначити, чого він хоче і чи є для цього "хоче" моральні, фахові чи правові підстави. Звичайно, як зазначають вчені, така позиція має дещо небезпечний характер, тому що людина з само завищеними оцінками може вимагати значно більше ніж того варті її вміння, знання тощо. Проте такі випадки трапляються відносно рідко: об'єктивний хід розвитку організації і суспільства, як правило, таких людей відсуває на віддалені сфери життєдіяльності людської спільноти, де вони і закінчують свою "кар'єру".