Соціологія - Навчальний посібник

Є багато людей, для яких підкорятись іншим психологічно є справжньою мукою. Гаслом таких людей, пише М.Костер, є: "Сам хочу бути рульовим, моряком (яхтсменом) і кораблем". Часто вони є взірцем відповідальності, компетентності і вміння. В ім'я успіху організації, зазначає М.Костер, їх не слід в жодному разі ігнорувати, ставити поза колективом, а спробувати поставити на службу загалу. Для цього треба створити можливості для раціональної діяльності таких людей, не втручатися в неї, але користуватися її результатам и.

М.Костер дає приклад, як в одній з американських фірм директор персоналу був дуже збентежений ситуацією, яка склалася на підприємстві, що славилося високими заробітками, але попри все мало високу плинність кадрів. Керівництво фірмою звинувачувало директора за невміння керувати кадрами. Щоб якось виправити ситуацію, директор намагався запрошувати найкращих спеціалістів в регіоні, але ті через недовгий час розраховувалися, невиразно вказуючи на причини. А були це люди висококваліфіковані, амбітні.

Директор, здивований "невдячністю" цих спеціалістів, на одній з нарад працівників фірми, висловив думку: А може ми мало платимо? Виявилось, що дана фірма платить якраз -найкраще. Інші фірми платять менше, але всі йдуть чогось до них.

Тоді адміністрація попросила керівництво одного з соціологічних центрів вивчити ситуацію і виявити причину плинності кадрів. Група співробітників цього центру була вислана на "розвідку" до тих фірм, що "переманювали" спеціалістів.

В результаті аналізу виявилось, що всі ті, хто працював на підприємстві, яким керувався вищевказаний директор, були задоволені своїми заробітками, але вкрай незадоволені відношенням до них. їх часто вважали за "хлопчиків на побігеньках". Адміністрація на свій розсуд, як картоплю в своєму льоху, змінювала посади, напрями діяльності спеціалістів, розпорядок дня, робочі місця тощо.

Молоді люди, які тільки що закінчували вузи, через відносно високі заробітки штурмували ворота цієї фірми, але після того, як "ставали на ноги", тут же розраховувались. Причиною була неувага до їх кар'єри, до них як до людей. Тому вони з задоволенням приймали пропозиції конкуруючої фірми, яка гарантувала їм те, чого вони були позбавлені на цьому підприємстві.

Основною метою кадрової політики в такому разі повинно стати:

— забезпечення робочих місць відповідно підготовленими людьми;

— забезпечення завдяки їм високої продуктивності праці;

— забезпечення всім прийнятим на роботу відповідних умов для їх діяльності в межах, визначених регламентом роботи;

— створення максимальних можливостей для просування людей, розвитку їх кар'єри.

Останній пункт даної вимоги якраз і був ігнорований керівництвом вищевказаного підприємства.