Соціальна географія: навч. посібник

Дослідження цього питання дало змогу виявити кілька цікавих моментів. Насамперед, поява такого словосполучення засвідчувала про, так би мовити, юридичне народження нової галузі знань. Скурпульозніший погляд на проблему показав, що поняття цієї галузі дуже розмиті й на неї претендують відразу кілька наук, передусім соціологія і географія. Це зумовило вкладання різного змісту окремими дослідниками у поняття "соціальна географія". Саме тому в літературних джерелах спостерігається різнобій у думках дослідників з приводу виникнення словосполучення "соціальна географія". Так, Г. Дунбар в оглядовій статті, присвяченій початковому використанню цього поняття, доходить висновку, що вперше воно було застосоване представником французької школи економіста та соціолога Ле-Пле, відомим на той час вченим П. де Руз'є у записках із соціальної географії, опублікованих 1884 р.

Цей термін вживали й інші представники цієї школи, зокрема Е. Демолен, котрий вбачав призначення соціальної географії у виявленні впливу місцевих умов, у тому числі природних, на соціальний розвиток, утворення "суспільних" типів. Приблизно тоді (1895 р.) термін "соціальна географія" був використаний Е. Реклю спочатку в листах, а опісля — в його капітальній праці "Всезагальна географія" для позначення історично мінливого впливу в просторовому аспекті природних умов на характер праці та спосіб життя людей. При цьому зазначимо: ні представники школи Ле-Пле, ні Е. Реклю не розкрили достатньою мірою точний зміст поняття і не створили наукового соціально-географічного напряму в науковій літературі.

Як стверджує А. Огурцов у статті, вміщеній у словнику "Сучасна західна соціологія", термін "соціальна географія" був вперше введений у науковий обіг 1913 p. Р. Штейнметцем. Вчений запропонував виділити як особливу соціологічну дисципліну соціогеографію чи соціальну географію, що на противагу абстрактно-теоретичній соціології повинна дати повний опис життя народу тієї чи іншої епохи ^*85 .

*85: {Социологический энциклопедический словарь / Ред.-коорд. акад. РАН Г. В. Осипов. — М.: Изд. группа ИНФРА-М — НОРМА, 1998. — С. 323.}