Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
На противагу племені !кун, в новітніх суспільствах, як буде досліджено в наступних розділах, ми постійно взаємодіємо з іншими людьми, яких ми ніколи не бачимо й не зустрічаємо. Майже кожна з наших повсякденних взаємодій, таких як купівля провізії в крамниці або вкладення грошей у банк, змушує нас контактувати (але опосередковано) з людьми, які можуть жити за тисячі миль від нас. Наприклад, банківська система має міжнародний характер. Будь-які внесені вами гроші складають малу частку фінансових інвестицій які банк робить у всьому світі.
Оскільки опосередкована взаємодія з людьми стала відносно легкою справою, чому ми не станемо на цей шлях у більшості стосунки з людьми? Чому ми воліємо безпосередньо зустрічатися з друзямі або колегами, радше ніж спілкуватися з ними по телефону, факсом або за допомогою інших засобів далекої комунікації? Наприклад бізнесмени полюбляють відвідувати всілякі збори, конференції та наради, хоча задля цього іноді доводиться летіти на край світу, а було б набагато простіше й ефективніше укладати ділові оборудки через комп'ютерну мережу або по багатоканальному телефону.
Дейдр Боден і Гарві Молоч дослідили явище, яке вони назвали "потяг до безпосереднього спілкування", — потреба, яка спонукає індивідів до міжособистісної взаємодії. Люди прагнуть скликати збори та наради, припускають Боден і Молоч, тому що ситуації безпосередньої присутності кожної із зацікавлених осіб з причин, задокументованих Ґофманом у його дослідженнях процесів соціальної взаємодії, надають значно багатшу інформацію щодо того, як думають і як ставляться до тієї або тієї проблеми інші люди, наскільки вони щирі чи нещирі, аніж будь-яка форма електронної комунікації. Лише в безпосередній присутності людей, які ухвалюють рішення, що мають велику вагу для нас або нашої долі, ми почуваємося спроможними збагнути, що відбувається, і бути певними, що зможемо вплинути на них своєю думкою та своєю щирістю. "Безпосередня присутність, — пишуть Боден і Молоч, — дає доступ до тієї частини тіла, яка "ніколи не бреше", до очей — "вікон душі". Контакт очима сигналізує про певний ступінь інтимності та довіри; співприсутні взаємодіячі докладають великих зусиль, щоб адекватно управляти делікатними рухами цієї найделікатнішої частини нашого тіла" (Boden and Molotch, 1994).