Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
Усі суспільні НОРМИ супроводжуються санкціями, які заохочують КОНФОРМІЗМ і перешкоджають виявам НОНКОНФОРМІЗМУ. Санкція — це будь-яка реакція з боку інших на поведінку індивіда або групи, що має на меті забезпечити дотримання тієї або тієї суспільної норми певною особою або групою. Санкції можуть бути позитивними (обіцянка винагороди за конформізм) або негативними (покарання за нонконформістську поведінку). Вони можуть також бути формальними або неформальними. Формальні санкції застосовуються спеціальною організацією або установою, покликаною стежити за виконанням певної системи норм. Неформальні санкції — це менш організовані й більш спонтанні реакції на нонконформізм. Наприклад, друзі можуть звинуватити студента в тому, що він відмовляється йти на якусь вечірку, бо йому, мовляв, треба підготуватися до завтрашнього семінару.
Головні види формальних санкцій у сучасних суспільствах — це ті, для здійснення яких існують суди та в'язниці. Поліція — це установа, покликана притягувати порушників до кримінальної відповідальності, тобто віддавати їх під суд, який може призначити їм тюремне ув'язнення. Закони — це формальні санкції, визначені владою як засади, що їх громадяни повинні дотримуватися; їх застосовують проти людей, які порушують ці засади. Там, де в закони, є й ЗЛОЧИНИ, оскільки злочин можна визначити як вид поведінки, що суперечить закону.
Тут ми можемо піти далі й розглянути головні теорії, які тлумачать та аналізують девіантну поведінку. Більшість таких теорій побудовані на вивченні злочинної діяльності, яка й для нас буде головною темою.