Соціологія: пер. с англ.

Значна кількість людей у Сполученому Королівстві існує в умовах бідності, десь на самому дні класової системи. Багато з них погано харчуються й живуть у антисанітарних умовах, маючи значно меншу середню тривалість життя, аніж більшість населення. Проте заможніші люди рідко мають чітке уявлення про масштаби бідності.

Це не новий феномен. 1889 р. Чарлз Бут опублікував працю, де показав, що третина лондонців жили в жахливій убогості (Booth, 1889). Громадськість була шокована. Як могло статися, що в країні, яка на той час була, мабуть, найбагатшою в світі, в самому центрі неозорої імперії, так широко розповсюдилася бідність? Книжку Бута використав його однофамільник Вільям Бут, генерал Армії Спасіння. Його книжка "Сутінки над Англією, та де вихід?" (Booth, 1970, перше видання 1890 р.) починається цифрами, взятими з розрахунків Чарлза Бута, які показували, що в Лондоні живуть 387 тисяч "дуже бідних" людей, 220 тисяч — "на межі голодної смерті" й 300 тисяч таких, що "помирають з голоду". За рік було продано майже чверть мільйона примірників книжки Вільяма Бута, так зумів він заполонити уяву громадськості. Він стверджував, що масштаби бідності можна радикально зменшити за допомогою практичних програм реформування та соціальної допомоги.