Автор: Ґіденс Е. | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726
Як визначити бідність? Зазвичай проводять різницю між виживанням, або абсолютною бідністю, і відносною бідністю. Чарлз Бут був одним з перших, хто спробував запровадити послідовний стандарт бідності виживання, що означає відсутність основних параметрів здорового існування — достатньої їжі та даху над головою, які вможливлюють ефективне фізичне функціонування тіла. Бут припустив, що ці параметри будуть одними й тими самими для людей однакового віку та фізичного складу, що живуть у будь-якій країні. Це поняття досі широко застосовується при аналізі бідності в будь-якому реґіоні світу.
Визначення бідності під поглядом параметрів фізичного існування мають чимало неадекватностей, зокрема, коли формулюються як специфічний рівень доходу. Єдиний критерій бідності, якщо встановити його не досить високо з урахуванням можливостей певного пристосування під конкретні умови, часто створюватиме таку ситуацію, коли певні індивіди опиняться вище лінії бідності, тоді як їхній доход не покриватиме навіть основні потреби фізичного існування. Наприклад, у деяких реґіонах країни життя буває значно дорожчим, ніж у інших. До того ж оцінка бідності з погляду прожиткового мінімуму не бере до уваги тиск життєвих стандартів, які повсюди зростають. Набагато реалістичнішим буде пристосовувати уявлення про рівень бідності до норм та сподівань, які змінюються в суспільстві разом з економічним розвитком. Більшість населення світу живе в оселях, де немає ні ванни, ні душу; але навряд чи можна не розглядати водогін як доконечну потребу в будь-якому індустріалізованому суспільстві. Проте з формулюваннями поняття відносної вбогості виникають складні проблеми. Тут теж широко застосовуються критерії доходу, але вони приховують неоднаковість у фактичних потребах різних людей.