Соціологія: пер. с англ.

Швеція веде перед серед країн Заходу за критерієм законодавства, покликаного Гарантувати рівність осіб різної статі (Scriven, 1984). Велика частка шведських жінок працює на оплачуваних посадах — 1986 року 80 відсотків жінок віком від 16-ти до 64 років виконували різні види оплачуваної роботи (Allman/manad Statistik, 1987). Державну допомогу в розмірі 90 відсотків середнього нормального для країни заробітку, починаючи з останнього місяця перед народженням дитини і до шести місяців після народження, може одержати кожна молода матір. Ці шість місяців можуть бути розподіленими між батьками відповідно до того, хто з них тимчасово залишатиме роботу для догляду за дитиною. Крім того, існує ще й 180-денна подальша допомога, якою згодом можуть скористатися батько чи мати. Також діє багато центрів догляду за дітьми, що забезпечують організацію дозвілля для дітей віком до 12 років після уроків в школі та на час канікул.

Такі заходи дають певний виграш у тому розумінні, що створюють для жінок змогу домогтися престижних посад. Наприклад, чверть усіх місць у парламенті Швеції посідають жінки, що є одним з найвищих показників у світі. І все-таки у вищому керівництві комерційних фірм ще мало жінок, і на більшості посад працює їх ненабагато більше, ніж в інших західних країнах. 1985 року 45 відсотків жінок у Швеції працювали неповний робочий день, отже, мали обмежені можливості для росту кар'єри і, відповідно, одержання соціальних пільг та прав на пенсію, ніж повнооплачувані працівники (у Швеції тільки 5 відсотків чоловіків віком від 16-ти до 64 років працюють неповний робочий день). Багато жінок не хочуть залишати дітей у денних центрах дозвілля на тривалий час, якого вони так потребують за умов зайняття повноопла-чуваної посади. До того ж, жінки, як і раніше, відчувають первинну від-повідальність за дім та піклування про дітей. Хоч як це парадоксально, але через існування денних центрів дозвілля чоловіки іноді вважають, що їм не так уже й необхідно брати участь у догляді за дітьми.