Соціологія: пер. с англ.

У подальших параграфах цього розділу ми відійдемо від ситуації у Британії, щоб розглянути політичні сили та чинники на міжнародній арені. Як ми пересвідчились, демократія перетворилася на глобальну силу. Глобалізація позначається на багатьох аспектах національної політики, як і на владі держави. Реакцією на глобалізацію стало створення Європейського Союзу (ЄС), що мало компенсувати послаблення влади в національній державі заснуванням наднаціонального об'єднання європейських держав.

У поставленому сьогодні питанні: "Ви за Європу чи проти неї?" слово "Європа" означає ЄС. Питання "Європа", природно, ширше від поняття країн-членів ЄС; такі країни, як Норвегія чи Швейцарія, що, безперечно, входять до Європи, не мають членства в ЄС. Більше того, до Європи відносяться також екскомуністичні країни Східної Європи, котрі теж не входять в ЄС, хоча деякі з них прагнуть цього.

Протягом століть Європа була континентом, який роздирали війни. Перша та друга світові війни почалися в Європі. Одним із мотивів державних діячів, котрі зініціювали створення ЄС, було запобігання новим війнам у Європі. На їхнє переконання, економічно інтегровані та політично взаємопов'язані країни не можуть воювати між собою.

Війна — тема заключних параграфів цього розділу. Перед цим ми розглянемо процес розвитку ЄС, а також зміни, спричинені розпадом комунізму в Радянському Союзі та Східній Європі.