Соціологія: пер. с англ.

Сьогодні телебачення функціонує безперервним потоком. Програми можуть перериватися рекламними роликами, проте прогалин не буває. Якщо екран хоч на хвилину спорожніє, телекомпанії доведеться за це вибачатися. І продюсери, і глядачі вважають телебачення безконечним. І справді, багато каналів взагалі ніколи не залишають ефірного простору.

Телебачення — це потік, однак програмування телепередач — це мішанина. Наприклад, програма на один-єдиний вечір здебільшого містить цілу низку цілком відмінних програм, трансльованих почергово. Щоб внести ясність у, на перший погляд, хаотичну природу програмування телепередач, доцільно скористатися поняттям жанру (Аbercrombie, 1996). Жанр означає спосіб тлумачення авторами програм та глядачами того, що транслюється, тобто класифікацію програм цими групами (наприклад, новини, "мильні опери", ігрові шоу, мюзикли або трилери). Кожний жанр має свої правила та умовності, що виокремлюють його серед інших.

Ці правила почасти стосуються змісту програм. Наприклад, сюжети "мильних опер" відбуваються в домашньому оточенні, дія вестернів — в історичному контексті Америки XIX століття. Існують правила також щодо персонажів та контекстів. Головні герої "мильних опер" — члени родини в домашній обстановці — у трилерах відходять на другий план. Жанри, крім того, створюють різні очікування. Напруженість і таємничість сюжету є необхідною умовою детективного серіалу, проте це здебільшого не характерно для "мильних опер".

Телепродюсери зазвичай знають сподівання аудиторії і діють відповідним чином. Це дозволяє їм упорядкувати свою діяльність і створити команду акторів, режисерів та сценаристів, які спеціалізуються у певному жанрі. Можна знову й знову користуватися тими самими декораціями, реквізитом та костюмами. У міру звикання глядачів до перегляду регулярних телепрограм у певному жанрі, можна здобути прихильність аудиторії. Звичайно, задля досягнення своєрідного стилю програми можна також вийти за межі жанру або зумисне порушити його канони. Наприклад, комедію "Недев'ятигодинні новини" створено у жанрі теленовин. Зрозуміло, спочатку це шокувало глядачів, проте аудиторія незабаром звикла до факту належності програми до жанру комедії.

Відмінності між жанрами не завжди чітко визначені, і з часом їх розмежування, відповідно до змін продюсерських та глядацьких уподобань, також змінюється. Наприклад, поліцейські серіали, такі як "Блюзи Хілстріт", набувають деяких рис "мильної опери". Жанри драми та документального фільму породжують жанр драматизації історичних подій, прикладом якого може бути драматизований серіал про президента Ніксона та Вотерґейтський скандал, де ролі Ніксона та його колег виконували актори.