Соціологія: пер. с англ.

Одна з проблем, з якою ми всі стикаємося, це проблема екології довкілля. Поширення промислового виробництва вже, можливо, завдало невиправної шкоди природному середовищу. Питання екології стосуються не тільки найкращого способу впоратися з загрозою для

довкілля та з періодичними промисловими аваріями, але й самого способу життя в індустріалізованих країнах. Якщо ми повинні відмовитися від ідеї безперервного економічного зростання, то, ймовірно, будуть започатковані нові соціальні інституції. Технологічний проґрес передбачити неможливо, і, можливо, Земля справді дасть достатні для процесів індустріалізації ресурси. Однак на сьогодні це видається нереальним, якщо країни "третього світу" досягнуть життєвого рівня, подібного до стандартів Заходу, постане необхідність глобального коригування.

Започаткувавши тисячі років тому обробіток землі, люди залишили на ній сліди своєї діяльності. Суспільства мисливців і збирачів харчувалися переважно дарами природи; вони жили з того, що давало їм довкілля, і не дуже прагнули змінити навколишній світ. З появою сільського господарства ситуація змінилася. Щоб виростити урожай, землю треба розчистити, вирубати дерева і знищити бур'яни та дикорослі рослини. Навіть примітивні фермерські методи можуть призвести до ерозії ґрунту. Після вирубки природних лісів та розчищення ґрунту вітер може знести верхній його шар. Відтак сільська громада розчищає нові ділянки землі, і процес триває. Деякі пейзажі, що сьогодні вважаються природними, такі як гористі й лісисті райони на південному заході Греції, насправді є наслідком ерозії ґрунту, спричиненої рільництвом 5 тисяч років тому.

Але ж до періоду розвитку сучасної промисловості природа мала більшу владу над людським життям, аніж людина над нею. Сьогодні наступ людей на природне довкілля такий енергійний, що залишилося обмаль природних процесів, не позначених людською діяльністю. Майже вся родюча земля служить для аграрного виробництва. Те, що було колись майже непролазними хащами, нині перетворюється на природні заповідники, які регулярно відвідують тисячі туристів. Як ми побачимо, навіть світовий клімат зазнав впливу глобального розвитку промисловості.

Рухи "зелених" та екологічні партії (такі як "Друзі Землі" або "Ґрінпіс"), котрі іноді самі бувають глобальними організаціями, виникли внаслідок нових небезпек для природи. Попри існування різних екологічних теорій, їх об'єднує заклик вдатися до дій в оборону світового довкілля, зберегти, а не виснажувати його ресурси та захистити ті види тварин, що залишилися. За останні 50 років зникли вже сотні видів тварин, і сьогодні цей процес триває.

Деякі екологічні проблеми особливо притаманні певним реґіонам. У колишніх комуністичних країнах Східної Європи та Радянського Союзу ріки, ліси й повітря вкрай забруднені промисловими відходами. Наслідки такого забруднення, що виходить з-під контролю, можуть поширитися на весь світ. Як ми вже знаємо, країни світу нині стали більше, ніж будь-коли, взаємозалежними. Як мандрівники на борту космічного корабля "Земля", всі ми, незалежно від місця проживання, опинилися перед загрозою знищення довкілля. Німецький соціолог Ульріх Бек описав цю ситуацію як утворення суспільства глобального ризику (Веск, 1992). Тепер ми живемо в такій глобальній системі, де стикаємося з ризиком для нашої безпеки, включаючи й екологічний ризик, якого не знали попередні покоління.