Соціологія: пер. с англ.

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726

Дилема III: Проблема гендеру

Питання гендеру рідко опинялися в центрі уваги найвідоміших авторів, які заклали підвалини сучасної соціології. Однак ті кілька розділів, у яких вони все ж зачепили проблему гендерних відмінностей, принаймні дозволяють нам окреслити напрямки головної теоретичної дилеми, навіть якщо в їхніх працях мало що може допомогти. Найкраще охарактеризувати цю дилему, протиставивши тезу, яку знаходимо в працях Дюркгайма, тій тезі, що виокремлюється в творах Маркса. В одному місці, розмірковуючи про проблему самогубств, Дюркгайм зазначає, що чоловік "майже цілком є продуктом суспільства, тимчасом як жінка більшою мірою продукт природи". Продовжуючи свої спостереження, він пише про чоловіка: "Його смаки, переконання і характер мають, значною мірою, колективне походження, тимчасом як подібні якості його партнерки диктуються безпосередньо її організмом. Отже, його потреби цілком відрізняються від її потреб..." (Дюркгайм, 1952, р. 385). Інакше кажучи, чоловіки й жінки мають різні особистості, смаки й уподобання через те, що жінки менш соціалізовані і "ближчі до природи", ніж чоловіки"

Сьогодні ніхто не погодиться з такими поглядами. Особистість жінки так само формується суспільством, як і особистість чоловіка. І все-таки, твердження Дюркгайма, дещо модифіковані, репрезентують один із можливих поглядів на формування й природу гендеру. Він полягає в тому, що тендерні відмінності щонайбільш походять від біологічних відмінностей між чоловіками й жінками. З такого погляду не обов'язково випливає, що тендерні відмінності мають здебільшого природжений характер. Він, радше, зводиться до того, що суспільне становище й особистість жінки значною мірою формуються (як про це пише Ходоров, див. розділ 5 "Тендер і сексуальність") їхнім покликанням до відтворення та виховання дітей. Якщо цей погляд правильний, то тендерні відмінності мають глибоке коріння у всіх суспільствах. Різні повноваження чоловіків і жінок відображають той факт, що жінки виношують дітей і найперші піклуються про них, тимчасом як чоловіки відіграють активну роль у "громадських" сферах політики, праці й війни.

Погляди Маркса істотно відрізняються від таких позицій. У Маркса тендерна різниця в повноваженнях чоловіків та жінок зазвичай відображає інший вид поділу; на його переконання, це перш за все класовий поділ. Згідно з Марксом, на ранніх стадіях людського суспільства не існувало поділу ні на тендер, ні на класи. Влада чоловіків над жінками з'явилася з появою класового поділу. Через інститут шлюбу жінки стали формою "приватної власності" чоловіків. Жінки звільняються від свого тягаря залежності тільки після скасування класового поділу. І, знову-таки, сьогодні мало людей погодиться з таким аналізом, однак ми можемо, узагальнивши його, зробити більш прийнятним. Клас — не єдиний чинник формування соціального поділу, що впливає на поведінку чоловіків і жінок. Окрім нього, існують ще й фактори етнічного та культурного походження. Наприклад, можна стверджувати, що жінки з групи меншин (наприклад, негрів у Сполучених Штатах) мають більше спільного з чоловіками з цієї ж групи ніж із жінками — представницями більшості (тобто білими жінками) Або ж може бути, що жінки — представниці певної культури (наприклад, племені мисливців і збирачів) мають більше спільних рис із чоловіками цього племені, ніж із жінками індустріального суспільства.

Коментар

Питання, порушені в третій дилемі, дуже важливі і безпосередні стосуються того виклику, що його автори-феміністки кинули соці" логії. Ніхто не може серйозно заперечувати, що в соціологічнок аналізі минулих років ідентичність і поведінка жінки або нехт валися, або тлумачилися вкрай неадекватно. Попри всі нові досі дження ролі жінок, здійснені соціологами за останні двадцять рокі досі існує багато сфер, у яких специфічні види діяльності та інтереси жінок недостатньо досліджені. Однак "впровадження в соціологію досліджень про жінок" аж ніяк не означає вирішення проблеми ген-деру, оскільки тендер стосується відносин ідентичності та поведінки чоловіків та жінок. Поки що слід залишити відкритим питання про те, наскільки тендерні відмінності можна висвітлити за допомогою інших соціологічних понять (клас, етнічна й культурна належність тощо), або, навпаки, наскільки інші види соціального поділу слід пояснювати тендерними відмінностями. Ясна річ, деякі головні тлумачні функції соціології у майбутньому залежатимуть від ефективного вирішення цієї дилеми.