Соціологія: навчальному посібнику

Визначаючи обсяг вибіркової сукупності, соціолог, як правило, виходить з вимог одержання інформації певної точності. Вибірка вважається статистично точною тоді, коли випадкові помилки є незначними. Точність одержаних результатів прямо пропорційна залежності від обсягу сформованої вибіркової сукупності: збільшується обсяг вибірки — підвищується точність. Проте точність одержаних результатів дослідження — важливий, але не єдиний чинник, що впливає на обсяг вибіркової сукупності.

Іноді під час дослідження виникає ситуація, коли обсяг сформованої вибіркової сукупності не дає змоги повністю реалізувати всі поставлені завдання. І якщо обсяги вибірок у таких дослідженнях, як правило, є достатніми для аналізу одновимірного розподілу ознак у вибірковій сукупності, то їх явно не вистачає для двовимірних (тим паче тривимірних) таблиць розподілу ознак. У цьому разі незначна заповненість "клітинок" таблиці не дає змоги з високою мірою ймовірності й точності стверджувати значущість відмінностей досліджуваних ознак.

Отже, ще до початку збирання інформації, тобто на підготовчій стадії дослідження (під час опису об'єкта і предмета дослідження, інтерпретації основних понять, формування робочих гіпотез), слід планувати не тільки точність зібраної інформації (величину випадкових помилок вибірки), а й бажану значущість відмінностей ознак, що аналізуються. Це, у свою чергу, вимагає апріорного опису об'єкта дослідження і чіткого формулювання гіпотез, що перевірятимуться. Усі ці вимоги об'єднуються в групу аналітичних вимог до обсягу вибіркової сукупності. Таким чином, під аналітичними вимогами розуміють обмеження, що накладаються на формування обсягу вибіркової сукупності та на міру подрібнення досліджуваних ознак, а також залежать від завдань подальшого аналізу одержаної інформації. Основне правило визначення обсягу вибіркової сукупності, залежно від висунутих аналітичних вимог, можна сформулювати так: обсяг вибіркової сукупності має бути кратним добутку кількості клітин в аналізованій таблиці сполученості ознак на кількість (вибрана з урахуванням значущості відмінностей різниці часток) одиниць спостереження, що містяться в клітині.

Отже, аналітичні вимоги до обсягу вибірки не тільки випливають з методичних питань, що розв'язуються під час досліження, а й значно більшою мірою зумовлюються змістом завдань (апріорним описом об'єкта та предмета дослідження, формуванням робочих гіпотез, теоретичною та емпіричною інтерпретацією основних понять, що застосовуються в соціологічному дослідженні).

Визначаючи обсяг вибірки, не можна не враховувати й економічних критеріїв. Ресурсно-економічні критерії є суттєвими чинниками, що визначають стратегію дослідження. Тому під час проектування вибірки соціолог повинен визначити точність отримуваних результатів у межах заданих витрат і ресурсів. Якщо лімітуючим ресурсним чинником є час, відведений на проведення дослідження, проект вибірки має забезпечити одержання очікуваної точності у визначений термін.

Слід зазначити, що вимога економічності дослідження суперечить тим аналітичним вимогам, які визначають обсяг вибірки. Тому вкрай важливо, щоб під час проектування вибіркового соціологічного дослідження авторський колектив насамперед визначив пріоритети серед сформульованих вимог. Далі доцільно сформувати ряд моделей вибірок, які б передбачали варіації кожної з вимог. Оптимальною для такого дослідження визнається та модель вибіркової сукупності, яка дає змогу на порівняно невеликій за обсягом вибірковій сукупності з мінімальними витратами розв'язати поставлені дослідниками змістовні завдання.