Соціологія: 100 питань – 100 відповідей

"Позитивна" соціологія знайшла свій подальший розвиток у працях англійського вченого Герберта Спенсера (1820—1903). Він є одним із засновників органічного (біологічного) напрямку в соціології.

Спенсер порівнював суспільство з біологічним організмом, кожний "орган" (соціальний інститут) якого виконує певну функцію і тим самим сприяє функціонуванню всього суспільства. Проте, таке порівняння, за Спенсером, не означає повного ототожнення живого соціального організмів.

Розвиваючи ідеї "органічної" соціології, Спенсер вважав, що в біологічному організмі "частини" (окремі органи) існують заради "цілого", а в соціальному організмі — "ціле" суспільство) існує для блага своїх "частин" (окремих членів суспільства).

Структура суспільства (соціального організму) в ході свого еволюційного розвитку ускладнюється: зростає чисельність населення, з'являються нові види діяльності, виникають нові соціальні інститути, окрема особистість стає більш самостійною, незалежною від суспільства.

Як прибічник теорії соціального дарвінізму, Спенсер вважав, що економічна конкуренція в промисловому типі суспільства виконує роль природного добору, в результаті якого виживають найбільш пристосовані та обдаровані. При цьому соціальні революції він розглядав як хворобу, як явища, що руйнують єдність соціальної системи.