Раціонально-гуманістичні основи визначення методологічних принципів побудови структури політології
Найбільш узагальненим визначенням політології є вчення про політику та дійсність, у якій та через яку вона реалізується. Таке визначення політології відповідає внутрішньому, часто самодостатньому сенсу розгортання політичних процесів у нашій державі, але не завжди відповідає реальному призначенню цієї науки. Адже політологія — це одна з гуманітарних дисциплін, тому це наука не тільки про політику, а насамперед — про людину в політиці, системі влади, відносин і т. п. У першому визначенні також присутнє означення цієї науки через людину в рефлектова-ній формі. Але якщо уважно відслідкувати, то людина тут виступає в макіавеллівському дусі — абстрактно, без'якісна (як універсальна), що розчинена в політиці як суб'єкт, підпорядкований об'єкту — політичному процесу, а тому може зовсім загубитися серед політично сконструйованих інституцій різного рівня, які починають виконувати статусну роль суб'єктів такої дії.
У другому визначенні людина— започатковуючий суб'єкт дії і, найголовніше, метод цієї дії. Тут же можуть зауважити, що цим підходом об'єкт політичного дослідження звужується до аспекту політичної атропології, але «людина в політиці» не просто і не лише предмет вивчення поряд з іншими (об'єктивна політична реальність, політичне спілкування, проблемне поле пізнання політичних процесів, по-літико-історичний процес і т.п.), а вихідна величина, з якої починає конструюватися система знань про політичну дійсність і якою завершується, констатуючи цим свої засади, єдинолюдина як мета. Так, цей принцип лібералізму, просвітництва та європейського раціоналізму повинен бути покладений в основу підходу до визначення сутності політологічної науки; в усіх інших випадках вона починає втрачати свій гуманістичний сенс.
Узагальнюючи викладене щодо змісту предмета політології, об'єкту її дослідження, функцій та методів, можна показати місце політології в системі гуманітарного знання (схема 3).
Політична філософія
Вивчає політику як ціле, її природу, знання для людини, взаємовідносини між собою, суспільством і державною владою. Розроблює ідеали і нормативні принципи політичного устрою, загальні критерії оцінки політики (об'єктивну політичну реальність), проблеми поля пізнання
Політико-правова теорія
Досліджує походження і роль держави та права, принципи їх побудови, роль правосвідомості, форми політичної організації суспільства, політичні інститути і політичні режими, суб'єкти політики, права і свободи людини
Політична соціологія
Досліджує соціальний зріз політичних явищ, виявляє залежність політики від різних сфер життєдіяльності суспільства. З'ясовує вплив неполітичної частини суспільства на політику, а також її зворотний вплив на середовище як політичну взаємодію
Політична психологія
Вивчає об'єктивні механізми політичної поведінки, зв'язків і відносин, вплив їх на свідомість людини, її розум, волю, емоції, переконання і ціннісні настанови як оріє-нтаційно-політичну діяльність
Політична географія
Досліджує залежність політичних процесів від їх просторового положення, зумовленість політики економіко-географічними, кліматичними та іншими природними чинниками як просторову організацію політичного життя
Політико-економічна теорія
Розглядає економічні процеси як основу соціально-політичної сфери громадянського суспільства
Теорія міжнародної політики
Вивчає зовнішню політичну діяльність держав, партій, рухів, урегулювання та вирішення глобальних проблем людства, світову політику та міжнародні відносини, світовий правопорядок
Політична історія та історія політичних учень
Вивчає політичні ідеї, теорії та події в їх хронологічній послідовності як політико-історичний процес пізнання життєдіяльності суспільства
Політична антропологія, демографія та етнографія
Встановлює зв'язок політики із соціобіо-логічними, інтелектуальними, культурними, релігійними та іншими якостями людини.
Вивчає кількісні та якісні характеристики змін народонаселення в цілому і його окремих груп як потестарно-політичну культуру
Політична етика
Вивчає політичні проблеми моралі та моральності політичного спілкування
Як бачимо, курс політології серед гуманітарних наук має вигляд певної системи політичних дисциплін. їх взаємодія породжує напружене проблемне поле політології.
Що ж стосується політології як навчальної дисципліни, то вона об'єднує в собі ті основи, які викристалізовані зарубіжним і вітчизняним досвідом розвитку гуманітарної науки, освіти та виховання, які доведені теорією та перевірені практикою. Серед них— фундаментальність, системність, єдність логічного та історичного, національного та загальнолюдського, суспільного та особистого, теорії та практики, навчання та виховання. Усі вони мають забезпечувати людинотворчий характер політологічної освіти.
Зміст курсу політології має базуватися на основних положеннях, які відображатимуть сучасні досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання в усьому його багатстві та різноманітності наукових спрямувань. Це насамперед:
— теоретико-методологічні засади політології;
— основні віхи світової та вітчизняної політичної думки;
— політичне життя суспільства, зміст, сутність та основні характеристики;
— політичні системи та інститути;
— політичні процеси, політична діяльність;
— світовий політичний процес і міжнародні відносини.