Історія української преси: Навчальний посібник

Події навесні 1846 р., що принесли конституцію, були фактично не стільки політичним рухом самих народів Австрії, оскільки відгомоном революційного зриву взагалі в Європі. Українське населення земель, що входили до Австрійської держави, було в цей час національно і політично ще малосвідоме і до активної участі в політичному житті непідготоване. Це відбулося на всій поведінці його і на перших його органах. Але так чи інакше конституція таки доторкнулася й українців. Загальна політична ситуація вимагала і від них активного відгуку. Як наслідок, було створено "Раду народню руську", що потім перетворилася в "Руську Раду Головну".

Фактичним періодичним органом Ради став часопис під назвою "Зоря Галицька", а її "видавателем і заручающим редактором" — член Ради, правник Антін Павенцький. Був це тижневик, перше число якого появилося 15 травня 1848 р. в накладі 4.000 примірників.

На сторінках цього числа Рада оповістила свою відозву-маніфест, в якому писала: "...Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, котрий одним говорить язиком і 15 мільйонів виносить, з котрого півтретя мільйона землю Галицьку замешкує".

Цей маніфест водночас був і програмою "Зорі Галицької", в якому далі говориться про завдання дбати про добро і щастя народу: боротися за мову, видавати свої часописи, поширювати "добрі і ужиточні книжки в язиці руськім", стояти на сторожі прав конституційних та "права наші од всякої напасти і оскорбления і сильно хоронити".

Часопис згуртував навколо себе представників літературного, наукового й політичного життя, серед яких був і останній член "Руської трійці", що лишився по смерті М. Шашкевича та відхиленню до поляків І. Вагилевича, — Яків Головацький.

Тут були А. Петрушевич, автор писаної польською мовою публікації на захист самостійності української мови, який у пізніших часах прислужився своїми збірками до створення архівно-музейного відділу при Народному домі

у Львові; письменник А. Могильницький; поет і популярний промовець Р. Мох; Б. Дідицький; Гр. Шашкевич (брат Маркіяна); Й. Лозинський, який був одним з перших, що зайняв щодо мови народовицьке становище; Йосип Левицький, автор першої друкованої в Галичині граматики української мови (німецькою мовою); Іван Гуша-левич - автор популярної пісні "Мир вам, браття", що довгими роками була немов би гімном галицько-українського народу; М. Устиянович та інші.

Щодо змісту і реалізації завдань політичного часопису, "Зоря Галицька" потребувала ще дуже багато дечого зробити. Незважаючи на всі добрі бажання, редакція не в силі була впоратися з вимогами політичного життя, зокрема кидалася в очі недостатність інформацій про події в світі, в самій Австрії, ба, навіть у своєму краю, відсутність ґрунтовних праць щодо розв'язання соціальних і політичних питань. Загальнонаціональна та культурно-національна справа, навіть на той час, вимагала від часопису ще багато дечого. А проте галицько-українське суспільство зустріло часопис із захопленням і одушевленням.

Для поширення часопису в краю "Руська Рада Головна" звернулася до окружних і деканальних рад. На її заклик відгукнулося духовенство і то в своїй більшості. Окружні ради звернулися обіжниками до деканів, а останні — до духовенства на місцях із закликом зі свого боку, "щоби духовенство... кожну громаду до передплати візвало"...