Історія української преси: Навчальний посібник

Тоді як в Галичині початки української преси сягають половини XIX ст., на Буковині ще майже чверть століття після того панує москвофільство. Його органом був журнал "неполітическій, посвященный науце й розвеселенію" під назвою "Буковинская Заря", перше число якої появилося у Чернівцях 2.ІІ.1870 р. Був це тижневик у виданні і за редакцією І. А. Глібовецького.

За короткий час з'явилися в ньому поезії та розвідка про "Свирговського, гетьмана козаків українських...", поезії О. Левицького, дещо з праць А. Петрушевича, етнографічні матеріали Гр. Купчейка. Врешті, окремий відділ під заголовком "Из древних документов молдавских й волооких."

Підкреслюючи значення цього відділу, "Правда" зазначила: "На Буковині та в Молдавщині хорониться багато пам'ятників і літописів дотичних нашої історії. Тож прислужилася шановна редакція нашій історії не мало, коли б вона, намість бавитись недоречною схоластикою, зайнялась публікуванням тих забитків нашої старовини".

Там же "Правда", давши характеристику напрямку і змісту часопису, зазначила, що вона далека від того, щоб вважати його виразом народного життя Буковини, та висловила жаль, що не може привітати. "Закінчуючи наше коротке слово, — писала вона, — бажаємо тільки від щирого серця, щоб шановні видавці пішли іншою, путнішою, дорогою."

Не повелося. 30.V. 1870 р. на 16 числі припинила "Буковинськая Заря" своє існування.

Подібне ж сталося і з іншими часописами такого ж характеру: "Сельскій Господарь", "Родимый Листок".

Лише в половині 1880 рр. на Буковині помічається пробудження української національної думки. Знаходить вона своє оформлення в Товаристві "Руська Бесіда", що в цей час переходить до рук народовецьких. Тоді ж при активній праці С. Смаль-Стоцького та О. Поповича появляється і перший орган української думки під назвою "Буковина". Був це політичний і літературний часопис, що з 1.1.1885 р. почав виходити у Чернівцях двічі на місяць. Як редактор, перші річники підписував Ю. Федькович, а потім С. Дашкевич і П. Кирчів. Фактичним редактором перші шість років був О. Попович, активну участь в редакції брав С. Смаль-Стоцький.

Появлення цього органу С. Смаль-Стоцький згадує такими словами: "Я саме тоді був у Відні..., одержавши перше число "Буковини", цілував його, як щось рідне, як щось таке, що від нього серце віщувало кращу долю народові"...

З тижневика часопис став щоденником. Одним із визначніших його редакторів був О. Маковей.

Виходив до світової війни, коли був перенесений до Відня, де виходив знову за редакцією О. Поповича. Впродовж ЗО років служила "Буковина" пробудженню української національної думки.

В перші роки співробітниками "Буковини" були такі місцеві сили як С. Винницький (суддя), В. Михальський (суддя), проф. Е. Пі гул як, пізніш посол, І. Ти мінський (урядовець), що давали вступні та провідні статті.

Крім них бачимо тут твори Ю. Федьковича, С. Вороб-кевича (Данило Млака), Г. Воробкевича (Наум Шрам), К. Устияновича, Є. Ярошинської, не кажучи вже про писання О. Поповича, який одночасно провадив "Бібліотеку для молодіжі", що 1885 р. виходила раз на місяць (до 1893 p.), як видання "Руської Бесіди".

Мала "Буковина" і додатки, як наприклад, "Зерна" та "Неділя". Перший був літературно-науковим збірником, якого вийшло два випуски в 1887—1888 pp. за редакції С. Смаль-Стоцького. "Неділя" була фактично продовженням "Зерна". Почала виходити з 1893 р. за редакцією Осипа Маковея, як ілюстрований літературний тижневик.