Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності засобів масової інформації : навч. посіб.

Декларація прийнята Міжнародною федерацією журналістів як кодекс принципів, яких повинні дотримуватися працівники засобів масової інформації, що займаються збиранням, передачею, поширенням, коментуванням новин і описом подій.

1. Повага правди і права суспільства знати правду — перша заповідь журналіста.

2. Виконуючи цей обов'язок, журналіст повинен відстоювати принцип свободи збирання і публікації новин, а також право неупередженого коментування і критики.

3. Журналіст зобов'язаний передавати лише вивірені факти, у вірогідності яких він переконався. Він не може приховувати суспільно важливу інформацію, фальсифікувати, спотворювати документи.

4. Журналіст зобов'язаний користуватися тільки чесними методами для одержання інформації, фотографій і документів.

5. Журналіст повинен докласти максимум зусиль для того, щоб дати спростування опублікованої інформації, якщо вона виявилася неточною і заподіяла шкоду.

6. Журналіст зберігає професійну таємницю: джерело інформації, яке не хоче обнародувати себе, повинно залишатися неназваним.

7. Журналіст зобов'язаний враховувати небезпеку дискримінації, яка може виникнути для людини через діяльність засобів масової інформації. Він повинен зробити все можливе, щоб не допустити в публікаціях дискримінації за расовою, національною і статевою належністю, соціальним статусом, сексуальною орієнтацією, мовою, релігією, політичними поглядами тощо.

8. Журналіст повинен розцінювати як серйозну професійну провину такс:

— плагіат;

— навмисне перекручування інформації;

— образи, наклепницькі, необгрунтовані обвинувачення і навішування ярликів;

— отримання хабара в будь-якій формі з метою проштовхнути до друку чи перешкодити публікації тієї чи іншої інформації.

9. Знання журналіста зобов'язує дотримуватися викладених вище принципів. Журналіст дотримується законів своєї країни, але в тому, що стосується виконання свого професійного обов'язку, він визнає юрисдикцію тільки своїх колег, відкидаючи будь-які спроби тиску і втручання з боку уряду чи інших осіб.

Кодекс професійної стики російського журналіста

1. Журналіст завжди зобов'язаний діяти, виходячи з принципів професійної етики, зафіксованих у цьому кодексі, прийняття, схвалення і дотримання якого є неодмінною умовою для його членства в Спілці журналістів Росії.

2. Журналіст дотримується законів своєї країни, але в тому, що стосується виконання професійного обов'язку, він визнає юрисдикцію тільки своїх колег, відкидаючи будь-які спроби тиску і втручання з боку уряду чи будь-кого.

3. Журналіст поширює і коментує тільки ту інформацію, у достовірності якої він переконаний і джерело якої йому добре відоме. Він докладає всіх зусиль для того, щоб не завдати шкоди будь-кому через її неповноту або неточність, навмисне приховування суспільно значущої інформації, свідоме поширення неправдивих відомостей.

Журналіст зобов'язаний у своїх повідомленнях чітко розмежовувати факти, про які він розповідає, думки, версії чи припущення, однак у своїй професійній діяльності він не зобов'язаний бути нейтральним.

Під час виконання своїх професійних обов'язків журналіст не вдається до незаконних та недостойних способів одержання інформації. Він визнає і поважає право фізичних і юридичних осіб не надавати інформацію і не відповідати на запитання, за винятком випадків, коли обов'язок надавати інформацію обумовлений законом.

Журналіст вважає тяжким професійним злочином зловмисне перекручення фактів, наклеп, отримання за будь-яких обставин плати за поширення помилкової або приховування істинної інформації. Журналіст взагалі не повинен отримувати ні прямо, ні опосередковано жодних винагород або гонорарів від третіх осіб за публікації матеріалів і думок будь-якого характеру.

Пересвідчившись у тому, що він опублікував помилковий або перекручений матеріал, журналіст зобов'язаний виправити свою помилку, використовуючи ті самі поліграфічні та/або аудіовізуальні засоби, що були застосовані під час публікації матеріалу. За необхідності він повинен вибачитись через свій орган друку.

Журналіст відповідає власним ім'ям і репутацією за достовірність будь-якого повідомлення та за справедливість будь-якої думки, поширених за його підписом, за його псевдонімом чи анонімно, але з його відома та згоди. Ніхто не має права заборонити йому зняти свій підпис під повідомленням або судженням, яке було хоча б частково змінено проти його волі.

4. Журналіст зберігає професійну таємницю щодо джерела інформації, яку він отримав конфіденційним шляхом. Ніхто не може примусити його до розкриття цього джерела. Право на анонімність може бути порушене лише у виняткових випадках, коли є підозра, що джерело свідомо спотворило істину, а також коли згадка імені джерела є єдиним способом уникнути тяжкої та неминучої шкоди для людей.

Журналіст зобов'язаний поважати прохання осіб, у яких він бере інтерв'ю, не розголошувати офіційно їхні висловлювання.

5. Журналіст повністю усвідомлює небезпеку обмежень, переслідування і насильства, які можуть бути спровоковані його діяльністю. Виконуючи свої професійні обов'язки, він протидіє екстремізму й обмеженню громадянських прав за будь-якими ознаками: статі, раси, мови, релігії, політичних або інших поглядів, соціального і національного походження.

Журналіст поважає честь і гідність людей, які стають об'єктами його професійної уваги. Він утримується від будь-яких зневажливих натяків або коментарів стосовно раси, національності, кольору шкіри, релігії, соціального походження або хвороби людини. Він утримується від публікації таких повідомлень, крім випадків, коли ці обставини прямо пов'язані зі змістом повідомлення, що публікується. Журналіст зобов'язаний, безумовно, уникати вживання образливих висловлювань, що можуть завдати шкоди моральному і фізичному здоров'ю людей.

Журналіст дотримується принципу, що будь-яка людина вважається невинною до тих пір, доки судом не буде доведене протилежне. У своїх повідомленнях він утримується називати імена родичів і друзів тих людей, які були звинувачені або засуджені за скоєні злочини, крім випадків, необхідних для об'єктивного викладення матеріалу. Він також утримується називати ім'я жертви злочину і публікувати матеріали, що ведуть до встановлення особи цієї жертви. З особливою суворістю ці норми виконуються, коли журналістське повідомлення може зачепити інтереси неповнолітніх.

Тільки захист інтересів суспільства може виправдати журналістське розслідування, що передбачає втручання у приватне життя людини. Такі обмеження втручання неухильно виконуються, якщо йдеться про людей, які перебувають у медичних і подібних установах.

6. Журналіст вважає свій професійний статус несполучним із перебуванням на посаді в органах державного управління, законодавчої або судової влади, а також у керівних органах політичних партій та інших організацій політичного спрямування.

Журналіст усвідомлює, що його професійна діяльність припиняється в той момент, коли він бере в руки зброю.

7. Журналіст вважає негідним використовувати свою репутацію, свій авторитет, а також свої професійні права і можливості для поширення інформації рекламного або комерційного характеру, особливо, якщо про такий характер не свідчить явно й однозначно сама форма такого повідомлення. Такс поєднання журналістської і рекламної діяльності вважається етично недопустимим.

Журналіст не повинен використовувати в особистих інтересах або інтересах близьких йому людей конфіденційну інформацію, якою може володіти внаслідок своєї професії.

8. Журналіст поважає і відстоює професійні права своїх колег, дотримується законів чесної конкуренції. Він уникає ситуацій, у яких міг би завдати шкоди особистим чи професійним інтересам свого колеги, погоджуючись виконувати його обов'язки на умовах явно менш сприятливих у соціальному, матеріальному або моральному планах.

Журналіст поважає і примушує поважати авторські права, що є результатом будь-якої творчої діяльності. Плагіат є неприпустимим. Використовуючи будь-яким чином роботу свого колеги, журналіст посилається на ім'я автора.

9. Журналіст відмовляється під завдання, якщо виконання його пов'язане з порушенням одного зі згаданих вище принципів.

10. Журналіст користується і відстоює своє право користуватися всіма передбаченими цивільним та кримінальним законодавством гарантіями захисту в судовому та іншому порядку під насильства або загрози насильства, образ, морального збитку, дифамації.

Кодекс, прийнятий Конгресом журналістів Росії

23 червня 1994 р.

Москва