Автор: Лазарович М.В. | Рік видання: 2013 | Видавець: Київ: Знання | Кількість сторінок: 685
Заслугою членів Львівського братства є започаткування книгодрукарської справи, бо саме завдяки їхнім старанням і матеріальній допомозі найпершою друкарнею на українських землях стала друкарня, заснована у 1573 р. Іваном Федоровичем (Федоровим), який переїхав в Україну з Москви, де його переслідували. У 1574 р. вийшла перша книжка І. Федоровича — "Апостол". Переїхавши через матеріальні нестатки до Острога, І. Федорович заснував там на кошти князя К.-В. Острозького другу друкарню, в якій видав " Буквар" (1578) та ряд інших книжок. Острозький "Буквар" — це посібник для паралельного вивчення слов'янської та грецької мов, його неодноразово перевидавали в Україні, а також у Білорусі. А "Острозька Біблія", яку І. Федорович видав 1581 p., стала першим повним виданням Біблії слов'янською мовою. Вона була поширена не тільки в Україні, а й у ряді інших країн, надійшла навіть до бібліотеки Оксфордського університету, до королівського двору Швеції.
Братські друкарні згодом виникли також у Луцьку, Новгороді-Сіверському, Києві та інших містах. Видані тут книги релігійного та світського характеру були відомі далеко за межами України.
Важливим осередком національної культури на Наддніпрянщині на поч. XVII ст. стала Києво-Печерська лавра, її архімандрит Єлисей Плетенецький заснував друкарню та папірню і видав у 1616—1624 pp. кілька значних творів, до яких написав передмови. Головним друкарем у Лаврі був Памво Беринда, який зробив значний вклад у розвиток науки і мистецтва. Йому належить перший друкований український словник, саме П. Беринда був одним із зачинателів шкільної драми.