Історія України: навч. посіб.

Автор: | Рік видання: 2013 | Видавець: Київ: Знання | Кількість сторінок: 685

Театр

На 70-ті pp. XVII — першу пол. XVIII ст. припадає розквіт українського шкільного театру, що ґрунтувався на шкільній драмі і був пов'язаний з діяльністю Києво-Могилянської колегії. Тут написані українською книжною мовою і поставлені багатоактні драми великоднього і різдвяного циклів, драми на історичні теми, інтермедії, написані українською народною мовою. Етапною була драма "Олексій, чоловік Божий" невідомого автора (1674).

Серед найбільш відомих та поширених шкільних драм XVIII ст. слід назвати "Воскресіння мертвих" Г.Кониського, різдвяні і великодні шкільні драми М.Довталевського, а також п'єсу невідомого нам автора " Ми л ость Божия...", поставлену вперше 1728 p., що прославляла Б.Хмельницького як визволителя України від гніту польських панів.

До XVIII ст. належать спроби драматичної обробки подій минулого. Один із таких творів — трагікомедія " Владимир " (1705) професора Київської академії Ф.Прокоповича, який згодом став церковним та політичним діячем при дворі Петра І. Прокопович у своїй п'єсі зображає прийняття Руссю християнства, висміює язичеських жерців, які чинили опір Володимиру.

До шкільних драм додавали, як правило, інтермедії — гумористичні сценки, що їх грали в антрактах. У цих сценках змальовані побутові картинки, порушені соціальні питання того часу: взаємини селян і панів, козаків і російських солдатів. Сюжетами інтермедій були жартівливі історії, народні анекдоти і т. ін. Високий ідейний та художній рівень інтермедій до драм М. Довгалевського "Комическое действие" (1736), "Властотворний образ" (1737), до драми Г.Кониського "Воскресіння мертвих" (1747).

З XVII ст. в Україні побутувала народна драма (" Цар Ірод ", " Коза", "Маланка", "Трон" та ін.), діяв народний ляльковий театр — вертеп. Авторами й акторами вертепу були люди з народу: мандрівні дяки, учні Київської академії. Вертепна драма та інтермедії готували ґрунт для розвитку комедії в українській літературі XIX ст.

Наприкінці XVIII ст. в Україні починають виникати професійні театральні трупи. У1778 р. у Львові відкрили перше постійне театральне приміщення, а у 1783—1784 pp. — постійне приміщення театру в м. Дубні, тепер Рівненської області. Перша професійна театральна трупа в Україні — Харківський вільний театр — виникла у 1789р.

Крім того, в садибах великих землевласників існували домашні аматорські театри: театр С.Голіцина в с. Козацькому на Черкащині (1798—1801), театр Г.Квітки-Основ'яненка в с. Основі нині м. Харків (1799—1802). У 60-х роках XVIII ст. в Глухові працював придворний театр К.Розумовського, в Тульчині (Вінниччина, 1784— 1798) — театр С.Потоцького. У 70—90-х роках у містах Єлизаветграді, Києві, Кременчуку, Харкові влаштовували аматорські вистави.