Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки) Навч. посібник

Головними орієнтирами ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОГО курсу Латвії були розвиток двосторонніх міждержавних відносин з країнами Центральної та Східної Європи, державами "великої сімки" й Західної Європи. У доктрині "Головні напрями зовнішньої політики Латвії до 2005 р." (1995), як засіб забезпечення незворотності статусу країни, була названа інтеграція до НАТО, Євросоюзу та інших європейських структур. Реальним втіленням положень доктрини стала участь країни у програмі НАТО "Партнерство заради миру", у спільних військових маневрах з країнами — членами блоку. Двосторонні відносини з Росією розвивалися досить напружено. Лише в серпні 1998 р. російські війська остаточно залишили територію республіки, припинила своє існування і РЛС у Скрунді. Головними торговельними партнерами Латвії були Німеччина, Данія, Швеція, США та Росія.

У листопаді 2002 р. Латвію було запрошено до НАТО. Членство в альянсі обходитиметься країні щорічно у 2 % ВВП (військовий бюджет) плюс 3 млн. доларів як пайовий внесок. Латвійська Республіка першою серед семи країн, запрошених до Північноатлантичного альянсу, розпочала конкретні переговори про вступ.

Позитивна динаміка характерна для розвитку стосунків між Латвією і Україною. Дипломатичні відносини між обома країнами було встановлено в лютому 1992 р. Активізації двосторонніх зв'язків сприяли візити президента України Л. Кучми до Латвії та президента Латвії Г. Ульманіса в Україну (1995). В ході зустрічей було укладено низку договорів, у тому числі базовий Договір про дружбу й співробітництво. У 1998 р. підписано договір про вільну торгівлю між обома країнами. Загалом же договірно-правова база двосторонніх відносин на кінець 2002 р. налічувала понад 60 угод. У 2000—2001 pp. товарооборот між Латвією і Україною зріс у 2,5 раза, хоча Україна й не входить до першої десятки торгових партнерів Латвії. Сьогодні в Латвії мешкає майже 62 тис. українців (3 % населення). З них 8,7 тис. є громадянами Латвії, а 50 тис. не мають громадянства. Подальшому зближенню двох країн сприятиме удосконалення нормативи о-правової бази двосторонніх відносин.