Історія України: підручник

Функції історичної науки . Історія взагалі, а історія України зокрема, виконує декілька соціально значимих функцій. Перша — пізнавальна, що інтелектуально розвиває, яка полягає в самому вивченні історичного шляху країн, народів і в об'єктивно-істинному відображенні всіх явищ і процесів, що складають історію людства.

Друга функція — практично-політична. Суть її в тому, що історія як наука, виявляючи на основі теоретичного усвідомлення історичних фактів закономірності розвитку суспільства, допомагає виробити науково обґрунтований політичний курс, запобігати суб'єктивним рішенням. В єдності минулого, нинішнього і майбутнього — коріння інтересу людей до своєї історії. Кожний народ історія змушує займатись двосторонньою культурною роботою, — як над природою країни, в якій йому судилося жити, так і над своєю власною природою.

Третя функція — світоглядна. Історія створює документально точні повісті про видатні події минулого, про мислителів, яким суспільство завдячує своїм розвитком. Світогляд — погляд на світ, суспільство, закони його розвитку — може бути науковим, якщо спирається на об'єктивну реальність. В суспільному розвитку об'єктивна реальність — це історичні факти. А факти — річ вперта. Історія, її фактологічна сторона, є фундаментом, на якому базується наука про суспільство. Щоб висновки історії стали науковими, необхідно вивчати всі факти, що відносяться до даного процесу в їх сукупності. Тільки тоді можна буде отримати об'єктивну картину світу і забезпечити науковість пізнання.

Історія має велике виховне значення. Це четверта функція історії. Знання історії України формує якості громадянина — патріотизм, показує роль народу і окремих історичних осіб у розвитку суспільства, дозволяє пізнати здобутки людства в їх розвитку, зрозуміти такі категорії, як честь, суспільний обов'язок, дозволяє бачити вади і недоліки суспільства і людей, їх вплив на людські долі.

Вивчення минулого привчає мислити історичними категоріями, бачити суспільство в розвитку, оцінювати явища суспільного життя по відношенню до їх минулого і співвідносити з наступним ходом розвитку подій.