§3. Внесок Ш. Монтеск є у розвиток етнополітичних ідей
Особливе місце в історії розвитку етнополітичної думки належить відомому французькому вченому-державознавцю Шарлю Монтеск'є (1689-1775 pp.). Ось що писали про цю видатну людину видавці однієї' з його багатьох книжок: "Людський розум двадцять століть тягнувся стопами Арістотеля та його багатьох компіляторів: Бодена у Франції...Гоббса в Англії, Макіавеллі в Італії. Але лише Монтеск'є вславився тим, що пояснив тс логічне переплетіння незмінних законів, на яких покоїться суспільний лад, лише він відчув, що історія моралі й політики повинна спиратись на природну історію, і, нарешті, відкрив собою XVIII століття".22 За що ж саме Ш.Монтеск'є отримав таку високу, але об'єктивну оцінку? Вичерпну відповідь на це запитання можна було б дати лише в окремій, спеціально йому присвяченій книзі. Тут лише зазначимо: за низку блискучих ідей і концепцій, які, на думку автора, своєю значимістю перевершують багато тогочасних теоретичних розробок
Це. перш за все, його чітка й струнка теорія розподіл} влади, котра майже у незмінному вигляді ось вже біля чверті тисячоліття слугує ЛЮДСТВУ, точніше його цивілізованій частині і все ніяк не може належним чином втілитись у життя посттоталітарних держав.
По друге, міркування щодо існування й дії певних законів і закономірностей суспільного розвитку. "Я встановив загальні початки і побачив, що окремі випадки як би самі по собі підпорядковуються їм, що історія кожного народу випливає з них як наслідок і будь-який частковий закон пов'язаний з іншим законом, або залежить від іншого, більш загального закону", - зазначав він у роботі "Про дух законів".23
По-третє, Ш.Монтеск'є став одним із перших засновників методу порівняльного аналізу, який вже було розглянуто.
По-четверте, перетворення міркувань Ж.Бодена про національний характер і дух народів у досить струнку концепцію духу нації, його обумовленості природно-кліматичними та географічними умовами. "Багато речей правлять людьми: клімат, релігія, закони, принципи правління, приклади минулого, звичаї; як наслідок усього цього утворюється спільний дух народу", - писав французький мислитель. "Законодавець, - продовжував він далі, - повинен пристосовуватись до народного духу, оскільки цей дух не суперечить принципам правління, тому що краще всього ми робимо тс, що робимо вільно і у погодженні з нашим природним генієм".24
По-п"яте, його думки про вплив географічних факторів на внутрішню та зовнішню політику держав і народів. Доречним буде зазначити, що ці думки Ш.Монтеск'є, атакож Ж.Бодена, стали у пригоді при формуванні наприкінці XIX - початку XX ст. теорії геополітики. Однак, пізніше ці ідеї, як і сама теорія геополітики, були спотворені фашистами та нацистами. Але сьогодні вони, відроджені й очищені від скверни, знов входять до широкого наукового вжитку.
І нарешті, т. зв. "європейська ідея". У роботі "Дух законів" Ш.Монтеск'є, як і багато інших мислителів кінця XVII- XVIII ст., досить активно відстоював ідею єдності Європи. При цьому він розглядав Європу як єдність у різноманітності і виступав проти спроб правлячих кіл деяких держав використати "європейську ідею" для встановлення своєї гегемонії над європейським континентом. Він висловлював також надії, що в умовах миру європейські держави будуть робити добро одна одній, а в умовах війни, якщо вже не вдасться її уникнути, завдавати менше шкоди.25
Отже, в цілому теоретична спадщина Ш.Монтеск'є стала вагомим внеском у формування політичної та особливо етнополітичної думки і значною мірою вплинула на тогочасне етнополітичне життя.