Історія України: Матеріали до підручн. для 10-11 кл.

4 березня у приміщенні Київської міської думи було утворено Раду об'єднаних громадських організацій у складі представників від губернської, міської та повітових управ, Земського союзу, Союзу міст, Воєнно-промислового комітету, Біржового комітету, кооперативів тощо. Виконавчий комітет цієї Ради впродовж перших пореволюційних місяців вважався найвищою владою у місті. З будинку думи було знято біло-синьо-червоний три-колір Російської імперії й натомість вивішено незнайомий багатьом, жорстоко гнаний самодержавним режимом синьо-жовтий національний український прапор, а також прапори найчисленніших у місті національних меншин — біло-синій єврейський, малиновий з одноголовим орлом польський, червоний російський.

Громадські ради і комітети виникли в усіх губерніях. Вони розглядалися як представницькі органи місцевої влади. Панівне становище в них зайняли представники торговельно-промислових кіл і управлінської бюрократії. Партійний склад комітетів був переважно кадетський. Після революції кадети назвали себе "партією народної свободи". На початку вони користувалися в українських містах великим впливом.

Виконавчу владу, яка до революції належала губернаторам і повітовим справникам, Тимчасовий уряд передав своїм комісарам, якими автоматично ставали голови губернських і повітових земських управ, тобто виборні особи. Як правило, це були місцеві поміщики. Управлінський апарат у містах зберігся майже без змін. У волостях замість старшин, які користувалися всією повнотою влади, стали діяти виборні виконавчі комітети. До роботи в них Тимчасовий уряд пропонував своїм комісарам залучати "місцевих землевласників і всі інтелігентні сили села".