Соціологія: пер. с англ.

Автор: | Рік видання: 1999 | Видавець: Київ: Основи | Кількість сторінок: 726

Більшість соціологів вважають, що Бревермен перегнув палицю.

Деякі професії скоріше перекваліфікувалися, аніж декваліфікувалися, з прогресом технологічних перемін; тут, певно, вимагається не менше вміння, а більше. Наприклад, це можна сказати про професії, на які дуже вплинуло запровадження комп'ютерів (хоча інші професії знизили свій ранґ унаслідок цього ж таки процесу). Більше того, соціально-класова позиція одруженого індивіда залежить також від становища, яке обіймає чоловік (чи дружина). Жінки, що виконують рутинну "білокомірцеву" роботу, часто одружені з чоловіками набагато вищих "білокомірцевих" професій, і родина, таким чином, належить до середнього класу.

Вивчення рутинних "білокомірцевих" професій та працівників, які виконують цю роботу, дало дещо суперечливі результати в тому, що стосується ідеї пролетаризації. Розмарі Кромптон та Ґарет Джонс (Crompton and Jones, 1984) вивчали "білих комірців" у банку, в місцевих органах влади та в страховій компанії. Вони з'ясували, що жінки-клерки мали менше шансів піднятися до вищих ранґів "біло-комірцевої" роботи, аніж чоловіки. Більшість професій, що вивчались ними, були, на їхню думку, пролетаризованими: працівники просто виконували набір рутинних операцій, де не залишалося місця для ініціативи. Чоловікам досить часто вдається уникнути такої роботи, тоді як жінкам це вдається рідко; таким чином, саме жіночі "білокомірцеві" професії понизилися рангом.

Ґордон Маршал та ін. (Marshall et al ., 1988) критично поставилися до цих висновків, як, зрештою, і до поглядів Бревермена. Вони опитали чоловіків та жінок у цілій низці професій щодо того, чи їхня робота сьогодні потребує більше вміння, аніж тоді, коли вони починали працювати. Тільки 4 відсотки заявили, що їхня робота сьогодні потребує меншого вміння, і ця пропорція була майже однакова як для фемінізованих, так і для інших "білокомірцевих" занять. Автори дійшли висновку, що "білі комірці" досі набагато незалежніші у своїй праці, ніж більшість тих, хто виконує ручну роботу; під поглядом класової свідомості вони з набагато більшою ймовірністю схильні думати про себе як про "середній клас", ніж робітники ручної праці.