Історія нових незалежних держав: Навчальний посібник

Автор: | Рік видання: 2010 | Видавець: Київ: Знання | Кількість сторінок: 487

Дивись також:

ВЗЯТТЯ ВЛАДИ

(taking/seizure/capture of the power) - оволодіння владою з метою її використання у своїх інтересах, радикальної ...

Політичне протистояння

У політичному протистоянні того часу виокремилися такі угруповання: партійно-радянська і господарська номенклатурна еліта; прошарок з настроями перебудови; сили ісламської орієнтації; непримиренні периферійні і таджицька мафія. Розглянемо їх детальніше.

1. Найвпливовішою була перша група, яка спочатку сприйняла горбачовську перебудову як чергову гру нового керівництва КПРС і надала їй кампанійського характеру. Проте бурхливий розвиток новоутворених партій і рухів, серйозність їхніх намірів у боротьбі за перерозподіл влади в республіці примусили номенклатуру швидко зорієнтуватися і перейти у контрнаступ із використанням усіх можливих форм і засобів.

2. У свою чергу, прошарок із настроями перебудови, до складу котрого входив народний рух "Растохез" (від нього пізніше відокремилася Демократична партія), чимало національно-культурних громадських об'єднань, використовуючи можливості гласності, здійснювали наростаючий наступ проти попередньої номенклатури.

3. До групи непримиренних периферійних належали особи, яких у період перебудови змістили з їх посад та які намагалися будь-якими способами повернути втрачені позиції. Як правило, це були перші секретарі обласних, міських і районних комітетів Комуністичної партії, керівні працівники правоохоронних органів і торгівлі на периферії.

4. Серед сил ісламської орієнтації найактивнішими виступили священнослужителі мечетей, а також молодь із прихильників нової Партії ісламського відродження Таджикистану, яка мала велику популярність, особливо серед сільського населення своїми закликами до чистоти релігійних переконань і відмови від непомірних розкошів при проведенні релігійних обрядів.

5. Таджицька мафія на початку 90-х років організаційно оформилася в інтернаціональні організовані злочинні угруповання, котрі контролювали більшість сфер тіньової економіки і торгівлі, ресторанного бізнесу і системи виробничої кооперації. Вони активно "укорінювали" своїх ставлеників у склад місцевих органів влади, силових структур, мали добре організовані системи зв'язку, транспорт, групи бойовиків і загальну систему фінансування. Під час військово-політичного протистояння таджицька мафія спочатку була розділена політичними силами, які ворогували, а потім сама активно використовувала ці сили з метою реалізації спільних цілей криміналітету.