Автори: Герасимчук А.А., Палеха Ю.І., Шиян О.М. | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Вид-во Європейського університету | Кількість сторінок: 246
(лат. conflictus – столкновение) – способ взаимодействия людей, при котором преобладает тенденция противоборства, вражды, разрушения ...
— совокупность теоретических концепций, методологических приемов и направлений исследования явлений, имеющих прямое или косвенное отношение ...
Проблеми механізмів розвитку суспільства посідали значне місце у працях представників як "старшого" (М.Хоркхаймер, Т.Адорно, Е.Фромм, Г.Маркузе), так і "молодшого" покоління (Ю.Хабермас, А.Шмідт та ін.) франкфуртської школи.
Наскрізні мотиви теорії франкфуртської школи—проблематика відчуження в дусі гегеліанства і проблематика реальності за ідеями Макса Вебера (1864-1920). Головна соціально-філософська тема цієї школи — тема "пізнього капіталізму" з фашизоїдними рисами. Головна соціологічна і соціально-психологічна тема франкфуртської школи—домінування "авторитарної особистості" з її антидемократичними методами керівництва і спроба за допомогою соціологічного дослідження проаналізувати відповідну людську реальність. Головна методологічна тема франкфуртської школи — анти позитивізм з відмовою від "традиційної" науки як основного інструменту капіталістичної експлуатації.
Історично склалося так, що соціологія як наука отримала найбільший розвиток у США. Особливо велика увага в соціологічних працях мислителів Америки надавалася соціології праці. Щоправда, нам вона більш відома під іншими назвами — індустріальна соціологія та менеджмент. Останній означає, що поряд з трудовими процесами величезне значення має структура, методи і стиль управління".