Соціологія: пер. с англ.

Німецький філософ і соціолог Юрґен Габермас, працю котрого ми розглядали в розділі 1, належить до Франкфуртської школи, до якої належала група авторів — послідовників К.Маркса. Вони, однак, вважали, що погляди Маркса потребують істотного оновлення і, з огляду на це, радикального перегляду. До того ж Маркс, на їхню думку, не приділяв достатньої уваги впливу культури в сучасному капіталістичному суспільстві.

Члени Франкфуртської школи здійснили поглиблене дослідження того, що вони назвали "індустрією культури", тобто індустрії розваг. Це фільми, телебачення, популярна музика, радіо, газети і журнали. На їхнє переконання, поширення індустрії культури з її невибагливими та стандартизованими продуктами нівечить здатність індивідів мислити критично і незалежно. Мистецтво зникає, комерціалізується, породжуючи дивогляди на кшталт "найбільших хітів Моцарта".

Габермас розвинув деякі з цих тем, однак в інший спосіб. Він аналізує розвиток мас медіа від початку ХУЛІ століття аж до сьогоднішнього часу, досліджуючи появу і подальший занепад "громадської сфери" (Habermas, 1989). Громадська сфера є сферою громадських дискусій щодо проблем, які становлять загальний інтерес.

Згідно з Габермасом, громадська сфера спочатку виникла у салонах та кав'ярнях Лондона, Парижа та інших європейських міст. Люди зазвичай зустрічалися в таких салонах, щоб обговорити актуальні питання, використовуючи в якості аргументів новини бюлетенів і газет, які щойно з'явилися. Політичні дискусії набули надзвичайної ваги. Хоча в них брала участь лише незначна частина населення, салони, на думку Габермаса, відіграли життєво важливу роль у зародженні демократії. Адже там виникла ідея вирішувати політичні проблеми шляхом громадського обговорення. Громадська сфера, принаймні у принципі, означає публічні дебати індивідів.

Однак, за висновком Габермаса, перспектива раннього розвитку громадської сфери не була повністю реалізована. Демократичні дискусії в сучасних країнах потерпають від розвитку індустрії культури. Еволюція мас медіа та масових розваг перетворила громадську сферу значною мірою на видимість. Політика сценічно розігрується в парламенті і засобах масової інформації, тимчасом як комерційні інтереси переважають громадські. Так звана громадська думка формується не через відкрите, аргументоване обговорення, а через маніпуляції і контроль, як це відбувається, наприклад, у рекламі.