Автори: Герасимчук А.А., Палеха Ю.І., Шиян О.М. | Рік видання: 2004 | Видавець: Київ: Вид-во Європейського університету | Кількість сторінок: 246
одна з основних сфер суспільного життя, пов'язана з діяльністю і відносинами індивідів і соціальних спільнот, ...
Основною важливою ознакою суспільства є територія, на якій консолідуються соціальні зв'язки. Планета надає можливість багатьом спільностям людей знайти свою екологічну нішу для забезпечення життєвих потреб, життєдіяльності індивідів — набути своїх неповторних рис, обумовлених різноманітними кліматичними умовами і природним ландшафтом.
Територія — основа соціального простору, в якому розвиваються відносини і взаємодія індивідів. Здатність підтримувати і відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв'язків — інша ознака , притаманна суспільству. Колективна свідомість, наявність загальної волі, що стоїть на перешкоді людському егоїзму, Еміль Дюркгейм вважав основою стійкості і єдності суспільства. Саме завдяки фундаментальним цінностям, які засвоюються більшістю населення і орієнтують кожного індивіда на дотримання норм спільної життєдіяльності, і зберігається суспільство — вважає соціолог Роберт Мертон.
На початку зародження суспільства людей зв'язували узи родини і сусідства, що будувалися на емоційній" напівінстинктивній основі, на звичці, на побоюванні залишитися без допомоги і підтримки. Фердинанд Тьонніс називає суспільство, що базується на спорідненості і сусідстві, общиною. Але система міжособистісної взаємодії у міру зростання населення не могла довго підтримувати стійкість зв'язків між людьми.
Основним стабілізуючим фактором суспільства стають соціальні структури. Під структурою в соціології розуміють стійкі соціальні утворення, зв'язки, відношення: соціальні спільності, соціальні інститути і т. д. Саме вони реалізують життєво важливі для суспільства цілі і завдання.
Соціальна спільність — це сукупність індивідів, яка реально існує, яку можна емпірично зафіксувати, що відрізняється відносною цілісністю та виступає самостійним суб'єктом соціальної дії (сім'я, молодь, політична партія і т. п.).
Соціальний інститут—стійкі форми організації спільної діяльності людей (армія, церква, школа, право, власність і т. д.).
Соціальні структури реалізують свою роль, підтримуючи стабільність суспільства лише за умови їх законності, тобто визнання їх доцільності більшістю населення. Автономність та високий рівень саморегуляції суспільства також є важливою ознакою. Здатність створювати необхідні умови для задоволення різних потреб індивідів і надає їм можливості для самоствердження і самореалізації. Суспільство має можливість без втручання ззовні створювати такі форми організації життя, які полегшують їм досягнення особистих цілей.
Отже, суспільство—це універсальний спосіб організації соціальних зв'язків і соціальної взаємодії, який забезпечує задоволення всіх основних потреб людей.