Соціологія: пер. с англ.

Різні етапи, які доводиться долати у своєму житті кожному індивідові, спочатку видаються біологічно визначеними — від дитинстві до дорослого віку, а в кінцевому підсумку — до смерті. Проте на справді все відбувається набагато складніше. Різні етапи життєвого шляху людини за своєю природою мають не тільки біологічний характер, а й соціальний. На них впливають культурні особливості, ; також матеріальні обставини, за яких минає життя індивіда в суспільстві того чи того типу. Наприклад, на сучасному Заході уявлення про смерть звичайно пов'язується зі старістю, оскільки більшість: людей живуть до сімдесяти років і довше. Проте в традиційних суспільствах значно більше людей помирали молодими, аніж доживали до старості.

Порівняльний короткий огляд теорій Фройда, Міда та Піаже

МІД

Підхід Міда відрізняється в деяких фундаментальних аспектах від Фройдового. Фройд був лікарем і терапевтом. Мід — філософом і соціологом. Він менше і звертав увагу на внутрішні емоційні процеси індивідуальної особистості і більше і цікавився процесами соціальної взаємодії. Мід набагато менше, аніж Фройд, і наголошував на несвідомому. Ідея при-|гнічування майже не з'являється в його творах. Більше того, Мід не поділяв Фройдової ідеї, що багато з тих процесів, які відбуваються у віці немовляти та і в ранньому дитячому віці, істотно впливають на велику частку нашого пізнішого досвіду. Мід вважав, що підлітковий вік не менш важливий, аніж дитинство, з погляду соціального пізнання.

Мід робив більший наголос на важливості гри для дитячого розвитку. Через уявні аспекти гри дитина навчається перебирати роль іншого — тобто бачити світ таким, яким бачать його інші, і відриватися від егоїстичного світогляду. В результаті цього процесу діти навчаються відрізняти "я" від "мене". "Мене" — це "соціальне не я", таке "я", на яке реагують інші. В пізніші дитячі роки та в ранньому підлітковому віці хлопчик або дівчинка навчаються входити в роль узагальненого іншого, тобто засвоювати більш абстрактні норми та цінності, на яких базується суспільство. Всього цього дитина передусім навчається через кооперативну гру.

ПІАЖЕ

Третій великий теоретик розвитку дитини, Піаже, відрізняється у своїх поглядах від двох попередників. Піаже був психологом, який обґрунтовував більшість своїх ідей прямими спостереженнями над поведінкою дітей. Ні Фройд, ні Мід не вивчали дітей безпосередньо. Як і Мід, Піаже набагато менше наголошував на значенні несвідомого, аніж Фройд; проте він написав набагато більше, аніж Мід, про емоційний розвиток дитини.

Для Піаже мала дитина від природи егоцентрична — вона бачить світ лише з тої позиції, яку вона посідає в ньому. Діти мусять засвоїти ту істину, що існують інші люди, які мають думку та почуття, схожі на їхні, і вони потребують багато місяців, щоб засвоїти поняття, які дорослим видаються очевидними, — такі, як поняття швидкості, ваги або кількості. Опанування мови є сутнісною складовою засвоєння таких понять. Дорога від егоцентризму немовляти до повної дорослості пролягає через кілька окремих етапів. На кожному з таких етапів, твердить Піаже, дитина поступово розширює свою спроможність осмислювати абстрактні поняття та розуміти почуття інших людей. Лише у віці п'ятнадцяти років чи близько того діти набувають уміння опановувати складніші поняття логіки та умовиводів, а декотрі з них фактично ніколи не проходять через цей етап.